chrome firefox opera safari iexplorer

Сто рокiв тому побачила свiт драма–феєрiя Лесi Українки «Лiсова пiсня»

23 березня 2012 о 13:00
umoloda.kiev.ua

У Києвi є загадкове, дивне мiсце, яке утаємничено пов’язане з Лесею Українкою. Там навеснi квiтнуть золотом, а восени опадають, наче кривавi сльози, кизиловi плоди сторiчних дерев, якi посадила на згадку про себе Лариса Косач. За переказами, цей кизил колись вона привезла до Києва з гiрських монастирiв Кавказу. Мiсце це — садиба художника Фотiя Красицького на Прiорцi.

Саме тодi, коли Леся перебувала на Кавказi, у «Лiтературно–науковому вiснику» за березень 1912 року вперше побачила свiт драма–феєрiя «Лiсова пiсня». Це було рiвно сто рокiв тому.

Утiм написання «Лiсової пiснi» випало на лiто 1911 року. В авторському рукописi рукою Лесi Українки зазначено дату народження казкової драми–феєрiї, яка зробила її всесвiтньо вiдомою (2.07.1911).

1911 року подружжя Квiток мешкало майже в центрi Кутаїсi. Погожими днями Леся Українка приймала на верандi чи на затишному зеленому подвiр’ї «сонячне лiкування». Легкий вiтерець пам’ятi переносив її в далекi краї Полiсся, на Волинь. Мить — i перед очима предковiчнi таємничi лiси, коли вона разом iз матiр’ю, братом Михайлом i сестрами була в селах замрiяної Волинi — Колодяжному, Скулинi, Чекне, Жаборицi. Але най­частiше вона згадувала гостювання в урочищi Нечимне (або Нечимле, як його ще називають мiсцевi жителi) i фантастичнi розповiдi дядька Лева про лiсових, польових i водяних духiв, їхнi «звичаї», стосунки мiж людьми.

Лев Касiянович Бас (1831—1894), житель села Скулин i власник урочища Нечимне, де мав пасiку i загон для худоби, послужив прототипом дядька Лева у «Лiсовiй пiснi». Племiнник Баса Ярмил Кубах став прообразом Лукаша. Це саме вiн, Ярмило, катав Лесю по озеру, показував, як роблять сопiлки, насвистував чарiвнi мелодiї волинського Полiсся. Ярмил Сидорович Кубах дожив до 1947 року, зберiгши багато розповiдей про Лесю. Його жiнка Дiмна Платонiвна дожила майже до нашого часу — доля подарувала їй 106 рокiв! Подружжя було спадкоємцями дядька Лева i пiсля нього десятилiттями мешкало в Нечимному.

Про Мавку Леся чула вiд матерi в лiсi бiля полiського села Жаборицi. Потiм у Колодяжному вночi сама бiгала до лiсу i довго чекала, коли вона з’явиться. «Я давно вже ту Мавку в умi тримала... І пiд Нечимним вона менi марилась, коли ми ночували — пам’ятаєш? — у дядька Лева Скулинського... Зачарував мене цей образ на все життя», — писала Леся Українка в листi до матерi.

В основу «Лiсової пiснi» лягли народнi дохристиянськi вiрування жителiв Полiсся, якi ожили завдяки Лесиному перу. Уява первiсної людини населяла свiт духами та iншими таємничими iстотами. Їх змогла вiдчути i описати Леся Українка.

26 травня

Інші дати
1648 — Корсунська битва
битва між військами Речі посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками під Корсунем в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років. Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на українських землях, створилися умови для утвердження української козацької держави (Гетьманщина).
Україно! Ти для мене диво! І нехай живе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. (Василь Симоненко)
Розгорнути
Народився Борис Грабовський
(1901, м. Тобольськ, Росія - 1966) - видатний вітчизняний фізик, син поета Павла Грабовського, творець першої в світі електронної системи передачі на відстань рухомого зображення. Побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі