chrome firefox opera safari iexplorer

Українські письменники беруть участь у ярмарку книжок в Німеччині

15 березня 2012 о 13:11

Сьогодні в німецькому місті Лейпциг відкривається престижний   книжковий ярмарок, в якому беруть участь видавці та письменники з майже півсотні країн світу. Серед них і група українських видавців і письменників – Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Андрій Курков та інші. Лейпцизький книжковий ярмарок започатковує програму «Транзит: Польща, Україна, Білорусь». Чи стане це поштовхом для популяризації  української літератури на німецькому ринку?

Німецькою мовою перекладені 21 український письменник. Втім вони мало відомі німецькому читачеві. Книжки перекладені завдяки особистим контактам між авторами, перекладачами, видавцями, але на полицях німецьких крамниць непомітні.

Власне програма «Транзит: Польща, Україна, Білорусь», яка триватиме три роки, мала б стати поштовхом для популяризації українських і білоруських авторів. Бодай на це сподівається ініціатор проекту австрійський письменник Мартін Поллак. А посередниками будуть польські письменники та видавці, які більш знані у Німеччині завдяки сприянню польської держави.

Німецька сторона виділила Україні безкоштовний стенд

20 літературних заходів за участі польських, українських і білоруських письменників відбудеться у рамках програми Транзит під час чотириденного Лейпцизького книжкового ярмарку. Його дирекція виділила для українських видавців стенд площею 10 квадратних метрів. Але ніхто з видавців не захотів платити за площу і взагалі брати участь в ярмарку. Щоб Україна  була представлена на книжковому святі, поїхати у Німеччину групі українських видавців і письменників допоміг один із благодійних фондів, кілька письменників знайти інші джерела фінансування.

«Мене давно дивує те, як українські видавці роблять видавничий бізнес, але у них є свої, очевидно, резони. Я розумію, що вони можуть мати сумніви щодо доцільності поїздки у Німеччину, якщо вони не мали ніколи контактів з іноземними видавцями, не збираються купувати і продавати права. Але, якщо хтось планує продавати права, то мав би щось інвестувати», –  розповіла президент громадської організації «Форум видавців» Олександра Коваль.

Критерій відбору українських авторів і видавців для участі у ярмарку дещо не зрозумілий. Німецька сторона не радилась із «Форумом видавців». У список учасників, окрім знаних літераторів, потрапили й  мало відомі імена навіть на батьківщині. «Форум видавців» підготував спеціально до книжкового ярмарку збірку з переліком українських письменників, які вже перекладені у Німеччині. Організатори ярмарку рекомендували знову нагадати про тих письменників, оскільки німецька публіка не готова до сприйняття нових літературних імен.

«Мені це трішки сумно і не зрозуміло. Бо немає поняття іноземний читач, ситуація у кожній країні різна, у кожній країні можуть бути популярні різні автори. Це залежить від ментальності і від організації книжкового ринку», – зауважила Олександра Коваль.

Інтересу до України у світі немає

Олександра Коваль сподівається, що українські письменники і видавці налагодять тісніші контакти з німецькими видавцями і перекладачами, а програма «Транзит: Польща, Україна, Білорусь» дасть поштовх для української книжки за кордоном. Однак у цьому мало б бути зацікавлене передусім і українське суспільство. Адже нині у світі зникає інтерес до України. Прорив на німецький ринок української книжки спостерігався у 2004—2005 роках.

«Інтересу до країни немає. Бізнесового інтересу в Україні іноземні видавці не бачать. Це можуть бути сплески на фоні тотальної байдужості і не сприйняття. Мусить бути нормальна державна внутрішня політика, яка потім має своє відображення у зовнішній політиці. Україна мусить бути відкритою до контактів, показувати, що йдемо демократичним шляхом розвитку, що готові до інвестицій, відбуваються позитивні зміни, тоді все прийде», –  зауважила Радіо Свобода Олександра Коваль.

Іноземні видавці знають, що, продавши права Росії на переклад, книжка російською мовою охопить читача в Україні, каже експерт, бо це теж територія російської мови. Таким чином українська культура зазнає помітних втрат через російськомовну політику діючої влади. І тому надалі місце української літератури в Європі визначає саме євроінтеграційна політика України.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути