chrome firefox opera safari iexplorer

Через 10 років традиційна медицина може зникнути взагалі?

09 квітня 2012 о 14:00

«За останні 10 років стрімко розвинулася прогностична медицина, яка дозволяє на підставі генетичного коду (профілю усіх генів людини) побачити не тільки стан здоров’я людини, а й спрогнозувати, як будуть розвиватися гени і як можна запобігти мутаціям. Революція в медицині полягає в тому, що ми можемо не тільки лікувати, а й передбачати хвороби і запобігати шкоді від них», – розповів директор лабораторії молекулярної діагностики професор Юрій Мончак (Канада).

2-5 квітня професор медичного факультету Макгільського та Монреальського університетів прочитав курс лекцій у Школі біоетики Українського католицького університету на тему «Генетика і молекулярна біологія: біоетичні проблеми».

На думку науковця, за наступні 10 років традиційна медицина трансформується у молекулярну, адже з’являється щораз більше молекулярних тестів, які дозволяють досліджувати онкозахворювання і, відповідно, дають розуміння, як їх можна вилікувати.

«За останні 20 років у медицині відбувся величезний прорив. Досі традиційна медицина базувалася на морфології: фахівці вивчали, як виглядає тіло, які є ознаки хвороби, а згодом застосовували біохімічні дослідження. Однак ми намагаємося виправити уже заподіяну шкоду для організму. Тепер молекулярна медицина дає можливість заглянути в організм людини і дослідити причину змін», – коментує директор лабораторії молекулярної діагностики.

Такі радикальні зміни, за словами Юрія Мончака, породжують багато етичних та моральних питань, на які науковці поки не знають відповіді. Тому є велика потреба розвивати біоетику, зокрема, і в Україні. «У цій сфері Школа біоетики УКУ має великий потенціал. Україна стала для Заходу чистим листком, на якому можна писати що хочеш, бо тут немає відповідного законодавства, а фінансова скрута породжує додаткові спокуси для людей – звідси і сурогатне материнство, і незаконна трансплантація органів. Тому потрібно розвивати цю науку в Україні, щоб фахівці мали реальний вплив на законотворчі процеси».

Учасниця сертифікатної програми Школи біоетики УКУ, студентка 4-го курсу Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Ілона Контерук вважає лекції Юрія Мончака актуальними для українського наукового середовища: «Думаю, що молекулярна медицина незабаром пошириться і в Україні, оскільки це перспективна галузь медичної науки, яка відкриває нові горизонти у діагностиці та лікуванні багатьох захворювань. Методи дослідження, діагностика, можливість прогнозування – усе це нове для нашого контексту». Однак студентка вважає, що розвиток генетики потрібно контролювати, адже шляхів для зловживань є багато, а цікавість та необмежені можливості породжують багато спокус.

Додамо, що це вже другий курс лекцій, який канадський професор читає у Школі біоетики УКУ. Минулого року він розповідав студентам про нові можливості молекулярної генетики та сучасні протиракові терапії.

Довідка

Д-р Юрій Мончак – директор лабораторії молекулярної генетики та професор генетики медичного факультету Маꥳлського університету (Канада). Професор Мончак разом зі своєю матір’ю заснував фонд ім. Михайла Мончака, о. Івана Гаврилюка, Дарії Когутяк і Софії Кокоцької при УКОФ (Українській католицькій освітній фундації). Йому небайдужі проблеми морально-етичного характеру та оцінка їх з християнської точки зору. Для Юрія Мончака також є важливою ідея гуманізації медицини на основі християнських цінностей та виховання поваги до людського життя.

Прес-служба УКУ

Фото прес-служби

26 березня

Інші дати
День Національної гвардії України
Національна гвардія України — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС). Як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та залученням нових військових кадрів на добровольчій основі з 13 березня 2014 року.
Розгорнути
День пам'яті гетьмана Івана Виговського
(?, с. Вигів Житомирської обл. - 1664) - гетьман Війська Запорізького, (1657 - 1659), київський воєвода (1659 - 1664).
Розгорнути
Народився Петро Барановський
(1892, Росія - 1984) – російський реставратор і дослідник пам'яток архітектури періоду Київської Русі. Врятував від знищення рідкісну пам'ятку домонгольської доби – церкву П'ятниця в місті Чернігів, наполягав на відновленні Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі