chrome firefox opera safari iexplorer

Українофобний «Матч смерті» зі скандалом стартував у Києві

28 квітня 2012 о 12:06
wek.com.ua

У Києві зі скандалом відбулася прем’єра чергового фільму-агітки, в якому паплюжиться і висміюється все українське.

«Матч» із Сергієм Безруковим (цікаво, невже в Росії більше немає акторів на головні ролі), на перший погляд, – данина пам’яті тим безстрашним «динамівцям», які в 1942 році не побоялися вийти на поле з німецькими окупантами.

Та не все так просто й патріотично, як ішлося в прес-релізах і промо-роликах.

Цинізм російських режисерів, які до речі, вклали в цю стрічку 10 млн. дол., не має меж, адже зйомки «Матчу» відбувалися переважно в Києві, але більшість українців при цьому показані як запроданці й просто дурники.

При цьому колаборанти фашистів у Києві під час його окупації, підлі й боягузливі персонажі – всі як на підбір у вишиванках, з жовто-блакитною символікою на рукавах й… україномовні.

Ось така невипадкова закономірність. Чесно кажучи, дивитись це «кінотворіння» було принизливо…

Таке враження, що до тебе прийшли додому чужинці й ображають останніми словами лише за те, що ти українець.

Дуже здивувало те, що в цьому бруді роль україномовного й малодушного поліцая зіграв Остап Ступка. Дивлячись цю ганьбу, на думку спадали слова Шевченка: «Німець скаже: «Ви слав’яне». «Слав’яне! слав’яне!» Славних прадідів великих Правнуки погані!..»

А що ж ми, українці, невже слухняненько підемо купувати квитки й під попкорн і колу дивитимемося, як нам плюють в обличчя? А деякі ще й до хрипоти переконуватимуть, що це Божа роса?

Деякі активісти-націоналпатріоти все ж висловили свій протест. Близько двох десятків «свободівців» прийшли на допрем’єрний показ «Матчу» й намагалися привернути увагу до його українофобного характеру.

Проте вже за кілька хвилин, як за командою, в залу забіг натовп Беркуту й безцеремонно всіх «пов’язав». Серед затриманих були, зокрема, голова київської міськорганізації ВО «Свобода» Андрій Іллєнко та заступник голови партії Андрій Мохник.

Відео словесної перепалки й подальше «пакування незгідних» легко знайти в Інтернеті.

Можна, звісно, звинувачувати в цій ситуації бездіяльність українських кінорежисерів й Українську державу в цілому, яка за 20 років незалежності не спромоглася зняти достойний фільм про власних героїв окупованого Києва. Але ж куди дивилась Експертна рада при Держкіно, яка хоч і з затримкою, та все ж благословила цю відверту шовіністичну пропаганду звеличення «Вєлікой Расєї» і приниження всього українського?

Дуже сумніваюсь, що якби німці чи українці зняли щось подібне про росіян, в Росії це «просочилось» би в ефір.

Тож єдиною відповіддю цій хвилі українофобства з півночі і «хвильок» всередині країни може стати лише тотальне ігнорування українцями цього псевдоісторичного фільму.

Майя Заховайко, «Рідна країна» 

23 травня

Інші дати
Народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький
(1863, с. Шолудьки Вінницької обл. - 1930) - архітектор, меценат. Автор Будинку з Химерами, собору святого Миколая в Києві та ін. Його називали "київський Гауді".
Розгорнути
Народився Григорій Чухрай
(1921, м. Мелітополь, Запорізька область – 2001) – кінорежисер, сценарист. Поставив кінокартини «Сорок перший», «Балада про солдата», «Чисте небо», «Пам'ять» «Трясовина» та ін.
Розгорнути
Народилася Христина Литвиненко-Волторніст
(1883, с.Христанівка, Полтавська область – 1978) – українська поетеса, бандуристка. Автор збірок віршів „Широким шляхом”, „Степові квіти”, пісень і віршів для дітей.
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга, завжди матиме погоничів» (Олена Теліга)
Розгорнути