chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні заборонили використовувати символіку СРСР

26 квітня 2012 о 16:05
AFP

Депутати Львівської міської ради вдруге винесли ухвалу про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території Львова.

За відповідне рішення проголосувало 74 депутати ЛМР. Як повідомляють «Коментарі», зокрема, в тексті постанови йдеться: «У зв'язку з можливістю поширення у Львові символіки неіснуючої тоталітарної держави — СРСР, комуністичної і нацистської символіки заборонити: використання символіки на території Львова, на будівлях державних установ та комунальних підприємств Львова , під час проведення масових заходів. Контроль за виконанням розпорядження покласти на міського голову та начальника ЛМУ ГУ МВС у Львівській області».

«Прошу підтримати ухвалу, враховуючи минулорічні події 9 травня. Ми повинні прийняти вольове політичне рішення. Львів – не місце для прапорів голодомору та свастики», — сказав під час виступу депутата від фракції ВО «Свобода» Юрія Михальчишина, який представляв дану ухвалу. За його словами, міська рада вже затверджувала минулоріч таку ж заборону.

Проте стало відомо, що Галицький районний суд Львова виніс рішення скасувати ухвалу ЛМР, зокрема пункт про заборону комуністичної символіки, а залишити лише заборону на використання нацистської символіки.

Водночас, начальник юридичного правління ЛМР Гелена Пайонкевич зазначила, що дана ухвала суду не надходила до міської ради. Проте якщо рішення суду надійне офіційно, Львівська міськрада подаватиме апеляцію.

Нагадаємо, 21 квітня 2011 року на сесії Львівської міської ради було прийнято постанову, що забороняє використовувати під час святкування Дня Перемоги радянську та нацистську символіку.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі