chrome firefox opera safari iexplorer

У дитсадки Києва прийматимуть дітей лише з київською пропискою?

07 травня 2012 о 11:16

КМДА підтвердила, що збирає інформацію про місце реєстрації дітей. Керівників дошкільних навчальних закладів столиці зобов’язали вимагати у батьків вихованців інформацію про місце реєстрації дитини нібито через те, що за кожним дитсадком Києва закріплені певні будинки. Отже, ті хто не зареєстрований в цих будинках перебувати в дитячому садку не може.

Про це повідомили в КМДА на запит депутата Київради (БЮТ-Батьківщина) Олександра Бригинця щодо спроб дискримінації в дошкільних навчальних закладах дітей, чиї батьки не мають київської реєстрації.

«Виходить, якщо батьки влаштували дитину в дитячий садок не за місцем проживання, а в іншому районі, то цю дитину можуть відрахувати з дошкільного навчального закладу. Ще гірша ситуація з тими, хто проживає в Києві, працює в Києві, але не має київської реєстрації. Вони працюють на благо міста, а самі скористатися цими благами не можуть, оскільки їхнє офіційне житло в Вінниці чи Прилуках не входить, як ви розумієте, до переліку будинків будь-якого київського дитячого садка»,- заявив О. Бригинець.

Депутат наголосив, що Конституція для всіх одна і кожна дитина має право на дошкільну освіту, незалежно від реєстрації і не зважаючи на те, чи в змозі місто забезпечити дошкільнят місцями в дитсадках. На його думку «регіонали» мають спочатку внести зміни в Конституції і позбавити нас безкоштовного навчання, а вже потім проводити свої нелюдські експерименти.

«Якщо в Києві не вистачає дитсадків, то, можливо, київській владі варто подбати про те, щоб їх було достатньо. Це ж добре, що київські родини народжують дітей, тому Києву залишилось лише забезпечити їх дитячими садками», — зазначив О. Бригинець.

Нагадаємо, дитячі дошкільні установи почали вимагати у батьків документ про «прописку» дитини.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути