chrome firefox opera safari iexplorer

В Криму відзначають свято родючості

04 травня 2012 о 10:17

4 травня в Криму починають святкувати Хидирлез – народне свято плодючості і достатку. Воно знаменує завершення весняних сільськогосподарських робіт і символізує зустріч весни з літом. За традицією, свято розпочинається у першу п’ятницю травня, але цього разу в Криму його масово відзначатимуть у суботу, 5 травня. Загальнокримське святкування Хидирлезу проходитиме на 25 кілометрі автотраси Сімферополь-Бахчисарай.

Організатори загальнокримського відзначення Хидирлезу прогнозують на святі у Бахчисарайському районі понад 20 тисяч гостей. Торік, як розповіла заступник голови Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Еміне Авамілева, очікували 5 тисяч, а взяли участь усі 15.

​​​​2011 року вперше Хидирлез святкувався у Криму за підтримки уряду автономії. Цього року Рада міністрів АРК ще у березні видала відповідне розпорядження. Як і торік – святкування відбудеться поруч з етнографічним центром «Шахерезада» на трасі Сімферополь-Бахчисарай. За рішенням кримського уряду між місцем святкування і Сімферополем, а також селом Поштове, всю суботу курсуватиме пасажирський транспорт за соціальними цінами.

Найулюбленіше свято кримських татар

Свято починається з великого прибирання в хаті,  готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса)
Ельзара Какура

Провідний фахівець Республіканської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського  Ельзара Какура розповіла Радіо Свобода, що Хидирлез – давнє народне свято, одне з найулюбленіших серед кримських татар. Сягаючи своїм корінням у часи язичництва, його назва походить від імен мусульманських святих Хидира та Ільяса. Один із них, за повір’ям, іде на захід, інший – на схід. За рік, наприкінці весни, коли завершилися посівні роботи, окіт овець і почалося пробудження природи, вони зустрічаються. Хидирлез символізує плодючість, достаток і благополуччя.

​​​​«Свято починається з великого прибирання в хаті, – каже Ельзара Какура, – готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса). Після вечірнього намазу один із найбільш шанованих мешканців села розпалює вогнище, через яке першим стрибає сам, а потім решта чоловіків, а також юнаки і хлопці. Після зменшення полум’я, стрибають жінки і дівчата. Невід’ємна частина святкування – перекочування заздалегідь спечених хлібців – калакаїв. Якщо калакай впаде горішнім боком уверх – буде хороший урожай, якщо навпаки – рік буде неврожайним», – розповіла Ельзара Какура.

У програмі загальнокримського святкування – концерти кримськотатарської музики, ярмарок народно-прикладного мистецтва, змагання з національної ​​боротьби «Куреш», показові виступи кримськотатарських кінотників, виставка-продаж страв національної кухні і східних солодощів, показ етнічної моди  та інші заходи. Традиційно веселощі закінчаться масовим виконанням танцю «Хоран».

14 грудня

Інші дати
Народився Данило Апостол
(1654, с.Великі Сорочинці, Полтавська область - 1734) — український військовий і державний діяч кінця 17 — першої половини 18 століття, гетьман Лівобережної України в 1727—1734 роках.
Розгорнути
Народився Михайло Старицький
(1840, с.Кліщинці, Черкаська область – 1904) – українського письменника, режисера, театрального і громадського діяча. Він - автор п'єс «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Різдвяна ніч», «За двома зайцями».
Ніч яка, Господи, місячна зоряна, Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай! Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелиться в полі туман. (Михайло Старицький)
Розгорнути
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Відзначається у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Розгорнути