chrome firefox opera safari iexplorer

З початку 2011 року в Україні було побито 21 кліматичний рекорд

18 травня 2012 о 16:06
climateinfo.org.ua

За всю історію регулярних метеоспостережень (з 1881 року) в Україні було зафіксовано 2190 кліматичних рекордів.

Майже десята їх частина припадає на останнє десятиріччя — у цей період їх було аж 263! Нинішній рік задніх не пасе — він уже видав на–гора 21 кліматичний рекорд, більшість із них — на межі квітня–травня. Чого ж далi чекати? Нових кліматичних рекордів — переконані в Центральній геофізичній обсерваторії МНС України, де відстежують і зберігають дані про погодні «вибрики» природи.

Сьогодні ця структура відзначає корпоративне свято — День обсерваторії (він цьогоріч приурочений 85–річчю відділу гідрології та водного кадастру). Напередодні «Україна молода» побувала в обсерваторії й поцікавилася кліматичною ситуацією в Україні.

Весни практично не було

Аномальна зима, аномальне літо — ці означення до різних пір року тепер вживаємо дедалі частіше. Мабуть те ж саме можемо сказати і про нинішню весну? — цікавлюся у директора ЦГО Олександра Косовця. «А весни у нас цьогоріч майже не було — одразу настало літо, — каже Олександр Олександрович. — Тому що весна метеорологічна в Україні передбачає перехід від 0 градусів до плюс 15 середньодобової температури. Зазвичай це стається десь у середині травня, а в цьому році це відбулося 25 квітня».

Фахівець зауважує, що зараз ми дуже часто спостерігаємо велику контрастність погоди. «Візьмемо нинішню зиму, таких контрастів температур узимку я взагалі не пригадую, — каже пан Олександр. — Перша її половина виявилася суттєво теплішою за норму, мені багато журналістів дзвонили, запитували — то буде зима чи ні? А вже друга частина зими виявилася суттєво холоднішою за норму. Проте якщо скласти до купи температуру грудня, січня і лютого, то в Києві при нормі 4 градуси температура становила мінус 3,9 градуса. Тобто за цим показником зима виявилася абсолютно середньостатистичною, хоча насправді такою її важко назвати. І якщо в лютому ми побили рекорди саме мінусової температури, то вже в березні почали бити рекорди вже в бік плюса. І, думаю, цього року ми ще не один рекорд встановимо».

У цілому ж загальна тенденція в Україні й усьо­му світі — це підвищення середньорічної температури. Це констатують як наші фахівці, так і Всесвітньої метеорологічної організації. Найтепліші за всю історію метеоспостережень є саме останні 10—12 років.

А як же минулорічне літо? Адже воно багатьом здалося занадто дощовим і прохолодним. Пан Косовець пояснює, що торік спостерігалося явище під назвою Ла–Нінья. Це течія в Тихому океані, яка формує аномально холодну воду на поверхні океану, й цим самим «знижує градус» по всій Земній кулі. Проте, за даними Всесвітньої метеоорганізації, 2011–й був найтеплішим з усіх років, коли спостерігали Ла–Нінья.

Смерека в собі може втримати 5 тонн води

За словами пана Косовця, все це однозначно свідчить про кліматичні зміни, які, на думку більшості вчених, спричинені господарською діяльністю людини. Правда, для України ці зміни поки що в цілому корисні.Бо теплішають зими і весни, тому можна більше зекономити палива, необхідного для обігріву приміщень. Снігу теж випадає менше, а отже, нижчі затрати людських сил, механізмів і пального для його прибирання.

«Якщо повернутися до кліматичних рекордів, то в Києві найбільше снігу було 1–2 березня 1970 року — 82 сантиметри, — зауважує директор обсерваторії. — Я в ті часи студентом був, пам’ятаю, ніякого апокаліпсису не було — транспорт ходив. Якби таке зараз сталося, то, напевно, на тиждень усе завмерло б (сміється)». Для сільського господарства теж ситуація поки що сприятлива. Дощів на півдні країни стає більше, а там, де їх було з лишком, — на півночі — менше.

Водночас та ж таки Всесвітня метеорологічна організація у своїй щорічній заяві констатувала, що минулого року на всіх континентах були зафіксовані великі паводки, а в США спостерігався один із найбільш руйнівних сезонів торнадо за всю історію спостережень.

Україну страшні природні катаклізми, на щастя, оминули. Проте вже на найближчі дні синоптики прогнозують у Карпатах небезпеку паводків. «Вони, судячи з прогнозу Гідрометцентру, можуть бути великі, але не такі стрімкі, як у 2008 чи 1998 роках, коли буквально за години випали місячні норми опадів. Цього разу дощі розтягнуться на кілька днів. Але там, де неякісно побудовані дамби, безумовно, може бути біда». Фахівець зауважує, що паводків у гірських регіонах нашої країни не стало більше, ніж, наприклад, років сто тому. Проте вони стали більш руйнівні. Одна з основних причин — знову–таки господарська діяльність людини, зокрема вирубування лісів. «Стікання води пришвидшилося, а відтак — і руйнівна дія цих вод посилилася, — каже пан Косовець. — Наприклад, смерека віком 50—100 років у своїх голочках може утримати до п’яти (!) тонн води. А якщо на місці тієї смереки пеньок, то ця маса води тече одразу вниз. І хоча лісівники нас переконують, мовляв, садимо більше, ніж вирубуємо, поки ті нові насадження виростуть — це ж роки пройдуть! А проблема є реальною вже сьогодні».

ДО РЕЧІ

Уже кілька років поспіль геофізична обсерваторія надає незвичайну послугу приватним особам — створення особистого метеоретроскопа. За визначенням Олександра Косовця, який і придумав термін, це довідка, в якій інформується про погоду в день народження та в місці народження та про погоду в ювілейну дату конкретного мешканця України. Крім того, в ній у напівжартівливій формі обґрунтовується вплив погодних умов на життєвий шлях ювіляра. А що? Наші предки, наприклад, пильно стежили за погодою в момент народження дитини, бо були переконані, що грім, дощ, хуртовини впливають на долю людини. «Це, так би мовити, наша версія гороскопу, — каже пан Косовець. — Ми, наприклад, складали метеоретроскоп для олімпійської чемпіонки Ганни Безсонової. І вона була дуже здивована тим, що в день її народження було дуже холодно, попри те, що це був липень. Тепер, сказала вона, я розумію, чому страшенно не люблю холоду». У день народження третього Президента України Віктора Ющенка, як свiдчить його метеоретроскоп, на його батьківщині, в Хоружівці, було морозно — до мінус 15 градусів, лежало 23 см снігу. Наша колега Лариса Гуторова, яка вчора відзначала своє 50–річчя, також отримала в подарунок від обсерваторії особистий метеоретроскоп. Цікаво, що погода в день її ювілею та народження була практично однаковою. «Помітив, що в ювілейні роки погода дуже подібна до тієї, що була при народженні людини. Навіть не знаю, чим це можна пояснити», — констатує Олександр Косовець.

Розділи: Довкілля

16 січня

Інші дати
Народився Гордій Коцюба (Коцегуб)
(1892, с.Костів Харківська область - 1938) — український письменник і публіцист.
Розгорнути
Народилася Леся Кривицька (Єлисеєва)
(1899, м. Чигирин - 1983) - українська актриса, народна артистка України. Ролі: Анна, Предслава ("Украдене щастя", "Сон князя Святослава" І. Франка), Ольга ("Три сестри" А. Чехова), матір ("Вій, вітерець!" Я. Райніса).
Розгорнути