chrome firefox opera safari iexplorer

Фестиваль «Ніч у Луцькому замку» зустрів світанок із Русланою. ФОТО

20 червня 2012 о 08:46

Майже 600 років тому Луцький замок відвідали десятки європейських монархів. Сталася ця надзвичайна подія в 1429 році за часів правління князя Вітовта.

Тоді тут протягом кількох днів проходив сучасною мовою «саміт», який разом із челяддю та охороною налічував понад 15 тисяч осіб.

Думаю, для 5-тисячного Луцька на той час ця «навала» європейців значила навіть більше, ніж Євро-2012 для сучасної України...

Спливли століття, і вже в серці української Волині Луцький замок Любарта щороку знову почав приймати тисячі гостей. І хай серед них немає царів, відчути себе «коронованою особою» може кожен, потрапивши на фестиваль «Ніч у Луцькому замку».

Цього року «коронуватися» на ярмарку можна було із трави та квітів. І перед святковим концертом на території замку кожен третій був «монархом».

Фестиваль допоможе лучанам з аварійного будинку

Мистецьке дійство «Ніч у Луцькому замку» відбувається вже вшосте і щороку організатори придумують щось новеньке, аби приємно вразити гостей.

Цього разу було вітання від «живих скульптур» на вході до замку, надзвичайне вогняне шоу, виступ грузинського «Океану Ельзи» – «Mgzavrebi», зустріч світанку з українською амазонкою Русланою і ще багато цікавинок…

Та про все по черзі.

За традицією, дійство розпочалося аудієнцією Князя Любарта, роль якого виконував Народний артист України Олександр Якимчук. Після цього господарі свята – мер Луцька Микола Романюк та нардеп-меценат Ігор Палиця запалили вогняну «корону», як символ відкриття «Ночі…».

За словами організаторів, фестиваль «Ніч у Луцькому замку» далекий не гумовий, і з метою безпеки на нього може потрапити не більше 2,5 тисяч людей.

До речі, всі кошти, отримані з квитків, підуть на допомогу постраждалим з будинку, який обвалився на вулиці Рівненській 109.

Трав’яні скульптури, смажений бичок і середньовічні розваги

А тим часом народ прибував і ярмарок навкруги набирав обертів. Витратити гроші було на що: від магнітиків на пам’ять до глиняних «турок» для кави та кованих речей, які на місці виготовляли справжні ковалі.

Плели тут і вінки з трави для дівчат і вищезгадані «корони». Взагалі мистецтво «трав’яної скульптури» вражало своїми барвами, формами і призначенням.

А тим, хто зголоднів, пропонували скуштувати як медовуху за стародавнім рецептом, так і сучасні марочні вина й навіть смаженого бичка.

Та не хлібом єдиним. Видовищ під час «Ночі» також вистачало на будь-який смак. Гості фестивалю переносились з епохи в епоху завдяки митцям середньовічної музики «Mare Temporis» з Угорщини, польському гурту «Tryzna», чеському «Bakchus», театру історичної реконструкції з Литви «Viduramziai» та місцевого клубу історичної реконструкції «Аквітанія».

Костюмовані лицарі билися на мечах, актори київського театру історичного танцю «Алєнтрада» навчали всіх охочих стародавнім танцям, а навкруги походжали в чудернацьких середньовічних костюмах «королі» й «королеви» на ходулях…

Замок Свята, замок Любові…

На тих, хто втомлювався від шуму й розваг, чекали прогулянки замком під час театралізованих екскурсій «Крізь віки» та «Легенди замку Любарта».

Особливо запам’яталось сходження на найвищу вежу замку Любарта разом із «королем» та «королевою», які розповіли чимало цікавого з його історії. Наприклад те, що це один з небагатьох замків Східної Європи, який жодного разу не був взятий приступом, на його території нікого не вбивали й не катували, а тому і привидів тут не дошукаєшся. Тож Луцький замок сміливо можна назвати Замком Любові…

Саме про Любов та інші вічні теми співав етноколектив «Troitsa» з Білорусі, чудовий грузинський гурт «Mgzavrebi» та Руслана. В її «диких танцях» охоче закружляли понад 2 тисячі гостей, яких вмістив замок у своїх мурах.

Після півночі гості дійства пірнули в містичну феєрію «Нічні янголи» та побачили грандіозне вогняне шоу від театру вогню «Махатма».

А на «десерт» був салют, яскраво спалахуючи над середньовічним замком – замком Любові і Свята.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

Фото автора

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі