chrome firefox opera safari iexplorer

«Мовний» законопроект проштовхуватимуть у день гри Україна-Англія

13 червня 2012 о 15:20

Законопроект «Про засади державної мовної політики» буде проголосовано у Верховній Раді в другому читанні 19 червня.

Про це заявив народний депутат від Партії регіонів, один із авторів цього законопроекту Сергій Ківалов, повідомили УНІАН в його прес-службі.

«До 19 червня – другого голосування за законопроект — є час для внесення своїх пропозицій, які, хочу наголосити, оброблятимуться в Комітеті з питань культури і духовності, який очолює також депутат від опозиції», — сказав С.Ківалов.

Коментуючи спроби опозиції оскаржити у Вищому адмінсуді України голосування щодо законопроекту «Про засади державної мовної політики», він висловив думку, що вони безперспективні.

«Я, як політик і як юрист, вважаю, що оскарження цього рішення Верховної Ради – безглуздо і безперспективно», — наголосив С.Ківалов.

За його словами, існує факт ухвалення в першому читанні проекту закону «Про засади державної мовної політики». «Це означає, що Верховна Рада України більшістю голосів схвалила основні положення цього законопроекту і погодилася з його концептуальними ідеями. Крапка», — наголосив політик.

«В даному випадку дії опозиція жалюгідні і примітивні. Пам'ятаєте, як 25 травня опозиціонери вчинили в сесійному залі бійку? Як тоді їм не вистачило мови для вирішення мовного питання, так тепер їм не вистачає елементарного знання парламентської процедури для вирішення процедурного питання! Адже претензії скаржники, наскільки я зрозумів із преси, пред'явили не до суті законопроекту, а до процедури його ухвалення, тобто», — сказав він.

С.Ківалов нагадав, що згідно зі статтею 48 Регламенту Верховної Ради існує можливість скасування рішення парламенту головою ВР до підписання.

«Адже саме на спікері лежить обов'язок з усунення порушень процедури голосування. Для цього необхідна депутатська заява про порушення процедури, письмова заява і зареєстрований проект постанови про скасування рішення парламенту», — відзначив депутат-регіонал.

Після цього всі ці документи розглядаються в регламентному комітеті парламенту, думка якого має рекомендаційний характер. «Остаточне рішення, у будь-якому разі, приймає парламент. Я хочу особливо наголосити — до підписання документа спікером парламенту, а не після підпису, як зробили політики від опозиції, пропустивши всі терміни. Відповідна постанова була підписана Володимиром Литвином 9 червня», — зазначив С.Ківалов.

Депутат вважає, що ці дії політиків від опозиції говорять про їхній низький професійний рівень і про їхню розрізненість.

«Швидше за все, вони довго і болісно вирішували, «оскаржити чи ні?», при цьому доводячи один одному, хто головніший...», — відзначив С.Ківалов.

Він думає, що в даному випадку звернення депутатів до Вищого адміністративного суду України – безглузде і не має судової перспективи. На його переконання, воно має суто політичний характер. «Мета цього звернення одна – передвиборчий піар», — наголосив С.Ківалов.

«Оскаржити рішення парламенту в суді – право будь-якого громадянина. Для цього є нескладна юридична процедура і судді, які дадуть свою оцінку аргументам скаржників», — сказав він.

«Що стосується перспективи ухвалення закону, то, я впевнений, що його обов'язково ухвалять», — вважає автор.

Як повідомлялося, сьогодні голова ВР В.Литвин сказав, що поправки і пропозиції до цього закону депутати мають подати до 20 червня.

«Поки що немає поправок. Я думаю, в останній день вони будуть всі внесені і їх буде велика кількість», — сказав В.Литвин.

Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути