chrome firefox opera safari iexplorer

На Всеукраїнський перепис населення, якого ще не було, вже витратили 52 млн грн

01 червня 2012 о 13:07
yalovoi.kiev.ua

Важливість обліку населення держави в багатьох країнах усвідомили ще з давніх–давен. Завдяки підрахунку громадян можновладці могли планувати, скільки податків можна зібрати зі своїх підданих, на яку чисельність армії розраховувати в разі початку воєнних дій тощо.

Скажімо, у Сполучених Штатах Америки перепис населення проводять чітко через кожні 10 років, починаючи ще з 1790–го. Дані, зібрані Бюро перепису населення — аналогом української Державної служби статистики, — прямо визначають розвиток країни: відповідно до них відбувається перерозподіл більш ніж 300 мільярдів доларів щорічних федеральних асигнувань для місцевих громад на благоустрій, охорону здоров’я, освіту, транспорт та інше. Однак це у США, де на офіційному сайті Бюро перепису можна навіть спостерігати за «поточною кількістю» населення в країні, яка оновлюється щосекунди.

В Україні ж, попри рекомендації і досвід розвинених країн, проблеми виникають навіть із датою проведення Всеукраїнського перепису.

Результати першого, який відбувся у 2001–му, вже мали оновити дані другого. Однак досі не відомі ні дата його початку, ні чіткі строки підрахунків, не затверджено й запитань, з якими до людей прийде переписний персонал. У чому заминка та куди щомісяця йдуть 2 мільйони гривень бюджетних коштів, виділених на перепис і його підготовку, — в матеріалі «України молодої».

Нас порахують у 2013–му. Можливо

Як зазначає Державна служба статистики, дані про кількість людей, що проживають в Україні, «необхідні для прогнозування й управління соціально–економічним розвитком країни, реалізації демо­графічної політики, бюджетного планування та інших важливих цілей».

Крім цього, принципи та рекомендації Організації Об’єднаних Націй визначають, що переписи населення є унікальним джерелом соціально–демографічних даних та дозволяють отримати найдетальнішу інформацію щодо різноманітних характеристик населення як на загальнодержавному та регіональному, так і на міжнародному рівні.

Іншими словами, перепис допомагає, по–перше, ефективно управляти державою, а по–друге, дає можливість народу краще розуміти себе.

За рекомендацією ООН, переписи населення варто проводити як мінімум раз на 10 років. Виходячи з цього, Україна вже рік як повинна знати, скільки має «дочок і синів». Однак проведення другого Всеукраїнського перепису влада постійно відкладає. 

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів «Про проведення у 2011 році Всеукраїнського перепису населення» (№ 581–р від 09.04.2008 року), перед Всеукраїнським переписом–2011 передбачалося провести пробний перепис у 2009 році. Однак не відбулося ні першого, ні другого. Натомість проведення Всеукраїнського перепису перенесли на 2012–й, а пробного — на 2010 рік (у Дергачівському районі Харківської області).

Тренування таки відбулося — нарахували більше 95 тисяч осіб, ця акція обійшлася державі у 5 мільйонів гривень. А от Всеукраїнський перепис поки що не стартував. І ситуація така, що Держстат станом на сьогодні не може й приблизно сказати, коли слід на нього чекати.

«В уряді розглядають нашу заяву щодо перенесення терміну проведення Всеукраїнського перепису населення з 2012–го на 2013 рік», — повідомила заступник голови цієї структури Наталія Власенко.

Зауважимо: ще до розгляду цієї заяви Кабмін фактично погодився з відтермінуванням — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко зазначив, що повноцінний перепис проводитимуть таки 2013 року. Але документально це поки що ніде не засвідчено.

Готують «правильні» запитання?

Причин небажання влади швидше нас усіх порахувати називають кілька. По–перше — в чому запевняє Держстат, — є «обмеженість асигнувань загального фонду державного бюджету» та бажання провести «належну підготовку».

Побутує й інша версія — мовна. Її висловив «УМ» голова Координаційної ради з питань захисту української мови при організації товариства «Меморіал» імені Стуса Тарас Марусик. Мовляв, «регіонали» та комуністи агітують російськомовне населення під час Всеукраїнського перепису 2012 року записатися росіянами.

«У червні 2010 року в адміністрацію Президента «зайшов» анонімний дев’ятисторінковий документ російською мовою — «Вимірювання мовної ситуації у Всеукраїнському переписі 2011 року: політичний і змістовний аспекти», — розповідає пан Тарас. — Показовими є висновки цього опусу: «Треба визначитися, що ми хочемо виміряти в переписі і як ми інтерпретуватимемо і виконуватимемо одержані дані; якими можуть бути політичні наслідки в залежності від поставлених нами запитань. Це якраз той випадок, коли варто витратити трохи часу і грошей, але не пускати в поле до 47 мільйонів безглузді (і політично шкідливі) запитання».

Утiм попри нові парламентські війни Ківалова—Колесніченка за «язик», якщо порівняти запитання переписної документації 2001 року і запитання проекту Програми Всеукраїнського перепису населення, графи «Мовні ознаки» та «Ваше етнічне походження» не змінилися. Однак насторожує те, що нова програма — проект, тобто досі не затверджена. А отже, не можна виключати змін, які будь–якої миті можуть внести до цього документа, незважаючи на те, що сформований він на основі рекомендацій Конференції Європейських статиків.

52 мільйони вже освоєно

Хай там як, чи не найголовніша проблема «колотнечі» й затримки Всеукраїнського перепису — бюджетні втрати. «Україна молода» має найсвіжіші дані щодо фінансування майбутнього «лічильника». Згiдно з офіційною відповіддю Державної служби статистики, перепис уже «з’їв» 52 074 600 гривень, а це дорівнює понад 62 тисячам мінімальних пенсій чи понад 70 тисячам стипендій студентів ВНЗ. Причому поки наші можновладці думатимуть, коли ж розпочати підрахунок, ця сума зростатиме.

На що ж було витрачено й витрачатимуть надалі ці бюджетні кошти? По–перше, до майбутнього перепису Держстат вирішив розробити окрему комп’ютерну програму «Комплекс електронної обробки даних Всеукраїнського перепису населення». Поки що, якщо вірити структурі, завершено лише першу чергу розробки. І це при тому, що Україна вже має автоматизовану систему обробки результатів, її використовували у лютому–серпні 2002 під час останнього підрахунку Перепису–2001.

По–друге, в Україні виготовляють картографічний матеріал, складають списки квартальних будинків населених пунктів.

По–третє, витрати спрямовують на заробітну плату тимчасових працівників, яких залучають до перепису населення. На останньому зупинимося докладніше.

Поки думають — скарбниця худне

За словами Наталії Власенко, у 2011 році до Всеукраїнського перепису населення було залучено 1197 штатних працівників. За п’ять місяців 2012 року — ще 902 людини.

Коли «УМ» вирішила з’ясувати, чим же займаються ці «тимчасово залучені», виявилося, що до останнього часу на їхні плечі лягло лише одне (!) завдання. Відповідно до постанови Кабміну від 28 листопада 2011 року, вони мали «уточнити перелік та межі населених пунктів з упорядкуванням назв вулиць, провулків, нумерації кварталів, будинків та квартир».

Ми поспілкувалися з кількома штатними працівниками районних відділень статистики Київської області, і виявилося, що цю роботу «найманці» виконали ще минулоріч, і для неї було цілком достатньо двох місяців.

«Вони походили вулицями райцентру і перевірили, чи є таблички на будинках, а також поїздили селами й уточнили цю саму інформацію в сільських радах. До того ж цю роботу людям компенсували і додатково платили добові. Але відтоді ці працівники сидять без діла», — розповіла нам статист одного з районів Київщини.

Вона додає, що навіть за бажання начальника відділу статистики дати тимчасовому персоналу завдання він навряд чи ризикне це зробити — за неправильно складену звітність «найманці» не несуть жодної відповідальності. Таку саму ситуацію нам описали і в кількох райцентрах інших областей України.

Заробітна платня кожного такого тимчасового працівника, як зазначає Держстат, визначається наказом Міністер­ства праці та соціальної політики від 28 серпня 2008 року «Про умови оплати праці осіб, що тимчасово залучатимуться до робіт з підготовки та проведення пробного та Всеукраїнського перепису населення» — йдеться про мінімальну зарплату. Неважко порахувати, що утримання всіх тимчасових 2099 працівників обходиться державі у понад 2,2 мільйона гривень на місяць.

А це за період з 2011 по травень 2012 року становить близько третини від згаданих вище 52 мільйонів гривень. Витрачених на перепис, якого досі не було. І коли відбудеться — невідомо.

Розділи: Аналітика

20 січня

Інші дати
Івана Предтечі, Хрестителя
Після Івана Предтечі, хто не робить, того б'ють у плечі.
Розгорнути
Народився Олександр Шалімов
(1918, с.Введенка, Росія – 2006) – хірург, один із засновників української хірургічної школи. Під керівництвом О.Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця.
«Підводься, якщо впав, і йди далі» (Олександр Шалімов)
Розгорнути
Народився Михайло Туган-Барановський
(1865, с. Солоне Харківської обл. - 1919) - перший економіст східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків. Його концепції стали підгрунтям розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон'юктури. Один із засновників Національної академії наук України, міністр фінансів УНР. Автор близько 140 праць.
Розгорнути