chrome firefox opera safari iexplorer

Національна імпотенція

18 червня 2012 о 21:37

Мовна тема знову стала основною в українському суспільстві. Але цього разу заїжджена передвиборча байка стає суворою реальністю…

У середовищі противників ідей влади можна виділити 2 умовні групи – активні громадяни, що самі мітингують і закликають інших до протесту та пасивні особи, що не бачать сенсу в боротьбі.

Насправді, обидві групи праві, бо сьогоднішню владу мітингами чи театралізованими виставами не залякаєш, але кинути українську мову напризволяще теж не можна.

Зрозуміло, що в більшості свідомих українців є робота, сім’я, безліч справ, але потрібно знаходити можливості хоча б якось допомогти справі. Адже нікому не хочеться потім опускати очі перед власними дітьми за те, що ми їм не передали найцінніший спадок будь-якої нації – її мову.

Багато-хто думає, що зможе виховати українців попри утиски нашої культури, але людина істота соціальна і взаємодіючи із російськомовним суспільством мало-хто зможе проявити принциповість у мовному питанні. Мова не зникне, але процес вимирання почнеться, бо більшості українців відверто начхати на свою мову, культуру, традиції, націю…

Я не знаю, що зараз робити, мабуть, як і більшість патріотів, але спосіб врятувати ситуацію точно існує.

Проте, для цього треба подолати “національну імпотенцію” лінь та егоїзм, які властиві українському менталітету. Пора б вже зрозуміти, що нас не врятують показушна бездарна опозиція, неонацисти чи організації-грантоїди. Сподіватись варто тільки на себе.

Мінімум, який повинен виконати кожен патріот – перетворити своє оточення з безхребетної денаціоналізованої маси у свідомих українців. Не прихильників конкретних ідей, не членів певних партій, а просто свідомих осіб як у національному, так і культурному сенсі.

Це все ж, у певній мірі, війна, і нам потрібно залучити на проукраїнський бік якомога більше людей. Русифікацією згори треба відповісти потужною українізацією знизу.

Почати цей процес зовсім не важко. Хочеш врятувати українську мову – починай це робити вже зараз, бо завтра може бути пізно.

Іван Лендєл

Розділи: Думка читачів

29 травня

Інші дати
Народився Петро Карманський
(1878, м. Цєшанув, Польща - 1956) - український поет, педагог,перекладач, член групи письменників "Молода муза". Представник раннього українського модернізму. Автор збірок віршів "З теки самовбивці", "Блудні огні", "До сонця". Переклав "Божественну комедію" Данте, окремі твори Гюго та ін.
Засну, як легіт, в сірій скибі, Розвіюсь, мов рідка імла, Візьму з собою злидні й болі, Оставлю вам самі діла. (Петро Карманський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі