chrome firefox opera safari iexplorer

Кременчуцькі журналісти звинувачують міську владу в намаганні «фільтрувати» інформацію для «неугодних» ЗМІ

20 липня 2012 о 17:19

Учора секретаріат Кременчуцької міської організації Національної спілки журналістів оприлюднив відкрите звернення до міського голови Олега Бабаєва з вимогою «негайно припинити цензуру в будь–яких її формах і проявах» та закликом «до конструктивного діалогу зі ЗМІ незалежно від форми власності». Прояви такої цензури з боку посадовців мерії місцеві «акули пера» побачили, насамперед, у почастішанні випадків «невмотивованої відмови в наданні інформації незалежним ЗМІ».

Адже, за словами авторів звернення, нерідко їхні прохання до керівників міських служб прокоментувати ту чи іншу «гарячу» подію або надати суспільно значиму інформацію наражаються на фактичну відмову під приводом необхідності робити це «тільки через прес–службу» мерії. При цьому журналісти згадують випадки, коли, скажімо, секретарка «освітнього» управління взагалі відмовилася з’єднати газетяра по телефону зі своїм шефом, посилаючись на якесь розпорядження, а щодо профілактики хвороби лікарі не захотіли спілкуватися з телевізійниками нібито тільки тому, що останні представляли приватну телекомпанію, яка не співає хвалебних од меру. Обурюють секретаріат міськорганізації НСЖУ і факти проведення у міськвиконкомі закритих для журналістів нарад та особливі симпатії теперішніх очільників міста винятково до комунального телебачення, що, за їхніми словами, буде «правильно показувати» позитивні зміни в Кременчуці.

Водночас, як повідомила вчора власкору «УМ» керівник прес–служби Кременчуцької міськради Юлія Перепелятник, згадане звернення у міськвиконкомі тільки–но одержали, тож над офіційною відповіддю його авторам тут іще будуть міркувати. При цьому вона вважає звинувачення на адресу керівництва міста у цензурі й «закритості» для преси явним перебільшенням. А наведені там факти — лише «збігом обставин» та «поодинокими випадками». У більшості з них мер, за словами речниці міськради, вже неодноразово намагався розібратися разом із місцевими журналістами, давав їм відповідні пояснення та запевняв у готовності допомогти при вирішенні подібних проблем. При цьому Олег Бабаєв продовжує й надалі особисто спілкується з пресою під час об’їздів міста, брифінгів і прес–конференцій тощо.

У долученні прес–служби до отримання інформації від посадовців і чиновників її очільниця також не вбачає нічого поганого, бо ж, мовляв, манери деяких журналістів — «цілими днями просиджувати у міськвиконкомі й буквально підслуховувати розмови в кабінетах» чи «уп’яте відволікати людей від роботи з приводу одного й того ж питання» — також не сприяють порозумінню між пресою та владою.

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути