chrome firefox opera safari iexplorer

«Мамаєва Слобода» оголосила про початок ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка»

20 липня 2012 о 13:22

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» оголошує про початок ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка»

У квітні, в Родовому Козацькому Гаю, що на «Мамаєвій Слободі», в щирій козацькій атмосфері, в колі шанувальників українського слова, відбулося урочисте нагородження переможця та лауреатів ІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка».

Переможець ІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» Мирослав Дочинець , роман «Криничар» отримав грошову винагороду в 10 000 гривень.

Пана Радія Радутного за роман «Важка чоловіча робота» та пані Марію Морозенко за роман «Сторінки діаріуша Самійла Зорки», було нагороджено спеціальною відзнакою «Козацька Балачка» рекомендує».

Козаки з козацького селища «Мамаєва Слобода» та всі присутні на урочистостях підняли чарки за світлу пам’ять письменника Олександра Ільченка, чий роман «Козацькому Роду Нема Переводу або ж Мамай і Чужа Молодиця» є перлиною української химерної літератури.

Вже за доброю традицією, на козацькому колі було оголошено про початок ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка».

Як відомо, в 2012 році минає 650 років від дня Битви при Синіх Водах. Ця знаменита битва є однією з темних сторінк в історії середньовічної України та й всієї Європи. Цю сторінку зумисно «вирвали», аби штучно піднести значення Куликовської битви, яка відбулась на 18 років пізніше і була менш чисельною за кількістю учасників з обох сторін. Тобто не Куликовська, а битва наших прадідів на Синіх Водах підірвала могутність Золотої Орди.

Отже, Би́тва на Си́ніх Во́дах (Синьово́дська би́тва; котра відбулась вірогідно між 24 вересня — 25 грудня 1362) між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, відбулась поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області) і яка лежить нижче міста Гумані (Умані) на річці Синюха.

Ця славна перемога наших прадідів у Синьоводській битві за 18 років від широко розрекламованої імперськими ідеологами Куликовської битви 1380 року, не тільки підірвала могутність Золотої Орди, але й поклала справжній початок звільненню східнослов’янських народів від монголо-татарського іга. Спільними зусиллями литвинів (білорусів) та русинів (українців) у цій битві потужному золотоординському війську було завдано нищівної поразки. Внаслідок переможної Синьоводської битви до Литовської держави остаточно відійшли Київщина та Поділля. Витіснення татарських ханів сприяло поступовій інкорпорації (включенню) починаючи з 1362 р. Київщини, Переяславщини та Поділля до складу Литовської держави.

За політичним значенням битву на Синіх Водах можна поставити вище, ніж битву на Куликовому полі 1380 р. Адже Великий князь московський Дмитрій Іванович на Куликове поле пішов для того, щоби за розпорядженням правителя Золотої Орди хана Тохтамиша привести до покори темника Мамая, який незаконно взяв собі право призначати на трон верховного хана Золотої Орди угодних йому претендентів. За це він і був покараний вірнопідданим хану князем Дмитрієм, що в подальшому все одно не врятувало Москву у 1382 р. від облоги та спалення військами Тохтамиша. Потому ще 100 років (до 1480 р.) землі Великого князівства Московського перебували під владою Орди, фактично та де юре були його улусом.

Збереглося тільки декілька літописних звісток про битву. Розгром трьох ординських князів, тогочасних спадкоємних володарів Подільської землі, військом великого князя литовського Ольгерда в битві біля Синіх Вод уперше згадується в літописній оповіді «Про Поділля»

На мою думку, як і на думку багатьох істориків, така мала кількість згадувань у літописах про Битву при Синіх Водах, пов’язано з їх навмисним знищенням . Указом від 4 грудня 1783 року Катерина ІІ створила комісію в складі 10 видних істориків для «складання записок про стародавню історію, переважно Росії» під керівництвом самої Катерини ІІ і графа Шувалова. Діяльність комісії була засекречена і тривала 10 років. В 1792 році «материнська історія» побачила світ. В процесі роботи комісії були зібрані і переписані всі давні літописи, а оригінали — знищені. Детально цї події описані в історико-публіцистичному дослідженні Володимира Білінського «Країна Моксель, або Московія»
Козацька Спадкова Республіка на «Мамаєвій Слободі», керуючись звичаєвим дідівським правом, оголошує, що темою ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» буде «Битва під Синіми Водами».

Всі надіслані твори повинні відповідати наступним стандартам та вимогам:

Рукопис має бути написаний українською мовою та надісланий електронною поштою на адресу bala4ka@gmail.com. Крім самого рукопису лист має містити коротку біографію автора, його світлину та контактний номер телефону.
За обсягом рукопис повинен містити не більше, ніж 100 сторінок друкованого тексту одним файлом у форматі WORD, шрифт 14 Times New Roman. Якщо твірза обсягом більший ніж 100 сторінок, учасники мають можливість надіслати його частину (розділ) рукопису до 100 сторінок. В випадку, якщо початковий розділ рукопису отримає призове місце, то оргкомітет звернеться до учасника з проханням надіслати продовження.
Надіслана робота має розповідати про Битву під Синіми Водами, або ж про людську долю на тлі історичної Битви під Синіми водами. Робота за жанром може бути художнім романом, повістю, поемою, п’єсою чи науковим дослідженням.
Оргкомітет приймає до розгляду лише рукописи які раніше ніде не друкувались.
Роботи приймаються з 4 червня 2012 року до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка — 9 березня 2013 року.

Результати ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» традиційно будуть опрелюднені 7 квітня 2013 року, тобто на Благовіщення.

Закликаємо всіх охочих авторів долучитися до «Козацької балачки» і своїм «гострим» словом взяти участь у козацькій «шабельній атаці». Бо як писав Олександр Ільченко : "Мова – перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна, бо ж мова є не тільки найпевніший засіб поневолення, а й вірне (разом з ножем та хлібом), надійне оружжя добування волі, бо геній народу без буяння рідної мови не варт нічого…”. Ця теза є гаслом Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька балачка».

Іван Ільченко — Голова оргкомітету Другого Міжнародного Українського Літературного конкурсу „Козацька балачка”.Козак Корсунського куреня Війська Запорозького Низового.
Батько, прости гріхи наші, ми каємось! Благослови добре діло зробити. Во ім`я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Розділи: Конкурси

26 вересня

Інші дати
Народився Петро Сокальський
(1832 – 1887), український композитр і фольклорист. Автор опери «Мазепа» (1859), «Майська ніч» (1876), «Облога дубна» (1884), фортепіанних творів, солоспівів, обробок народних пісень.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі