chrome firefox opera safari iexplorer

Українцям не по кишені корисні та якісні продукти

18 липня 2012 о 09:13

Щоб прогодувати своїх двох синів харків'янці Марії Падалко потрібно майже три тисячі гривень. Це рівно половина її місячного доходу.

Але навіть така сума не дозволяє сім'ї Падалко купувати якісні продукти. «Рибу купуємо тільки морожену — хек і мінтай, м'ясо — частіше тільки курку з магазину- вона дешевша, з молочної продукції — тільки масло і молоко. Сир — рідкісний продукт на нашому столі», — розповідає Марія.

За мірками Харкова, три тисячі гривень — це великі гроші. Середня заробітна плата багатьох жителів першої столиці навряд чи перевищує даний рівень. Це означає, що їх раціон ще більш скромний. Причому так живуть не лише харкiв'яни, так живе більшість українців.

Не по кишені 

За даними Держстату Україні за 2011 рік, середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів.

Для порівняння, в країнах Євросоюзу, їжа забирає не більше 20% місячного заробітку. «Чим більше відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніше держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад, у Великобританії на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині — 12%, в США всього 7%», — зазначає Марія Лисенко, член громадської організації «Здоров'я».

В останньому рейтингу якості харчових продуктів, який нещодавно склав The Economist Intelligence Unit, Україна зайняла 44 місце, випередивши Таїланд, Болгарію, Перу, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан. Наступними в списку йшли: Ефіопія і Конго — тобто країни з дуже низьким рівнем життя. Дослідники вивчали витрати на споживання їжі порівняно з іншими витратами громадян різних країн, пропозицію їжі в місцях постачання, а також дотримання харчових стандартів.

«Середньостатистичний українець в день з'їдає близько 40 грам білка, а потрібно удвічі більше. У раціоні наших громадян не вистачає сиру, сиру, молока й риби. Більш менш нормально йдуть справи з овочами, але це тому, що даний вид продуктів відносно дешевий в нашій країні», — говорить дієтолог Анна Ковальчук.

За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань. «Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже в два рази вище, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням», — говорить Анна Ковальчук.

Аналогічні дані наводить Каролінський інститут у Стокгольмі — співробітники цієї установи провели дослідження і прийшли до висновку, що ті, хто не дотримувався принципів правильного харчування, мали на 21% вище ризик смертності від різних захворювань, і на 27% вище ризик смертності від серцево-судинних захворювань.

Істина в їжі 

Окремої уваги заслуговує якість продуктів харчування. «В Україні діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але українські виробники знаходять прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала», — говорить Марія Лисенко.

Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те ж стосується і інших продуктів.

«Виробники щедро додають хімію в свою продукцію. Як ви думаєте, що потрібно додати в молоко, щоб воно місяць не скисало? А в ковбасі та сосисках думаєте — м'ясо? Там перетерті шкіра і кістки тварин», — впевнена Тетяна Г., начальник відділу по контролю за якістю продуктів торгової мережі. Більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС.

Правда, там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, які додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть «підсилювач смаку».

Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту майже в 80% випадків) покупця вводять в оману — вони замінюють інгредієнти дешевшими і далеко не завжди безпечними для здоров'я.

Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках — сою, барвники і консерванти.

Всього за 2011 рік фахівцями Держспоживстандарту було перевірено 200 тонн молочних продуктів. В результаті 35% товару було забраковано та знято з реалізації. На м'ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених у минулому році 400 тонн м'ясопродуктів було забраковано 36%. Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.

Рука держави 

Змінити ситуацію має законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів», який зараз лежить в стінах Верховної Ради. Даним законопроектом пропонується посилити вимоги до якості і безпеки харчових продуктів, а також посилити відповідальність виробника за порушення законодавства про безпеку харчових продуктів.

Зокрема, планується створити єдиний орган з контролю над безпекою харчових продуктів (зараз цим завідує п'ять різних служб). Зазначимо, зараз підприємство має отримувати санітарно-гігієнічні висновки, протоколи відповідності та інші документи в більш ніж десяти інстанціях.

Цей єдиний контролюючий орган отримає право в будь-який час і на будь-якому етапі виробництва без попередження взяти контрольні зразки продукції і самостійно їх перевірити.

Також в законопроекті йдеться про те, що виробництво і збут небезпечних для здоров'я людей харчових продуктів буде каратися накладанням штрафу на посадових осіб у розмірі від 75 до 90 неоподатковуваних податком мінімумів (1200—1500 гривень).

У більш серйозних випадках, якщо, наприклад, було завдано відчутної шкоди здоров'ю, недбайливому виробнику загрожує строк від двох до п'яти років, в разі смерті потерпілого — тюремне ув'язнення на п'ять-десять років. Втім, поки прийняття даного законопроекту постійно переноситься.

На ринку говорять, що це відбувається не без лобістських зусиль деяких виробників, яким не вигідний жорсткий контроль над якістю їхньої продукції. Основні продукти Що їдять українці (кг / на місяць), у розрахунку на одну людину

Дані: Держстат, Євростат, відкриті джерела

Світлана Єрьоміна

Джерело: ТСН
Розділи: Здоровий спосіб життя

16 липня

Інші дати
Данило Демуцький
1893 – класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
Розгорнути
1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України
«Верховна Ради Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». («Декларація про державний суверенітет України»).
Розгорнути
Народився Василь Барка (Очерет)
(1908, с.Солониця, Полтавська область - 2003) - український письменник і перекладач.  Автор роману «Жовтий князь».  
Розгорнути