chrome firefox opera safari iexplorer

В Андріївській церкві хочуть заборонити богослужіння

13 липня 2012 о 12:28

Наглядова рада Національного заповідника «Софія Київська» пропонує заборонити в Андріївській церкві, що входить до складу заповідника, щоденні богослужіння Української автокефальної православної церкви.

Про це пише «Комерсант» з посиланням на голову наглядової ради, академіка Петра Толочка.

За його словами, кіптява від свічок під час богослужінь руйнує унікальні ікони й фрески.

«Зараз церква перебуває в управлінні Української автокефальної церкви, і подивіться, у що вона перетворилася! Там ходять якісь напівобірвані служки, горять свічки, усе це капає на підлогу, і ніхто не прибирає. Кіптява летить на стіни, осідаючи на безцінних фресках»,— сказав Толочко.

За його словами, питання про схоронність пам'ятника слід вирішувати «на державному рівні».

«Це повинен бути музейний комплекс, а не храм. Якщо й пускати туди релігійників, то тільки на великі свята, наприклад, на Великдень», — сказав Толочко.

Водночас в УАПЦ такі дії називають намаганням позбавити їх храму.

Як відомо, станом Андріївської церкви експерти зацікавилися після зсуву ґрунту, що стався 29 червня.  

Андріївська церква входить до складу заповідника «Софія Київська». Храм був побудований в 1754 році за проектом архітектора Бартоломео Растреллі й названий на честь апостола Андрія Первозванного. У 1919 році церкву передали УАПЦ, в користуванні якої церква перебувала до 1938 року. У вересні 1968 року відкрилася як музей, а в 1992—2000 роках її закрили на реставрацію. У 2001 році Кабінет міністрів дозволив УАПЦ використовувати приміщення Андріївської церкви для богослужінь під час великодніх свят, у дні двунадесятих і храмових свят, а також видатних державних подій.

У 2009 році прем'єр-міністр Юлія Тимошенко дозволила УАПЦ проводити богослужіння в храмі щодня.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути