chrome firefox opera safari iexplorer

В Києві знищили ще один музей?

26 липня 2012 о 12:10

Замість розширення діяльності «Метро-музею» влада взагалі, здається, вирішила його знищити.

Так голова комісії Київради з питань культури та туризму, член Громадської гуманітарної ради Києва Олександр Бригинець прокоментував зникнення репродукцій «Метро-музею».

«Сьогодні, йдучи на роботу, на ескалаторах між станцією метро «Майдан Незалежності» та «Хрещатик» і на виході з метро «Хрещатик» я виявив лише один постер «Метро-музею». В той час, як раніше зображення картин розміщувались десятками. Приміром, на виході з метро на Майдан Незалежності кілька днів тому я нарахував понад 100 репродукцій «Метро-музею», — розповів О. Бригинець.

Депутат стурбований, що, можливо, його критика на Громадській раді та пропозиція демонструвати в «Метро-музеї» на сіті-лайтах ілюстрації картин не лише одного художника, а й інших (передусім розмістити роботи М. Приймаченко і Т. Шевченко) призвела взагалі до знищення музею.

Тому, виявивши зникнення постерів на ескалаторах, якими користується чи не найбільша кількість киян, депутат звернувся до керівництва Київського метрополітену і голови КМДА О. Попова з проханням докласти зусиль для того, щоб «Метро-музей» існував та міг демонструвати картини найвідоміших і найуспішніших художників. А враховуючи те, що наближається 200-річчя Т. Шевченка надати перевагу творам видатного генія Тараса Шевченка.

Нагадаємо, на засіданні Громадської гуманітарної ради Києва 19 липня 2012 року під час обговорення питання щодо затвердження заходів із підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка О. Бригинець виступив з пропозицією виставки картини Тараса Шевченка в «Метро-музеї» на станціях метро вздовж ескалаторів.

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути