chrome firefox opera safari iexplorer

В українському музеї поселиться «Спляча красуня»

19 липня 2012 о 13:35
У «Національному художньому музеї України» проходитиме незвичний проект канадсько-українського художника Тараса Полатайка. Невідома Красуня «спатиме» в приміщенні музею протягом двох годин кожного дня з 22 серпня по 9 вересня.

У «Національному художньому музеї України» проходитиме незвичний проект канадсько-українського художника Тараса Полатайка. Невідома Красуня «спатиме» в приміщенні музею протягом двох годин кожного дня з 22 серпня по 9 вересня.

Щоб потрапити у зал, де спатиме Красуня, відвідувач має підписати наступну угоду: «Якщо я поцілую Красуню, а вона при цьому відкриє очі, я погоджуюся з нею одружитися».

У свою чергу, Красуня підпише таку угоду: «Якщо я при поцілунку відкрию очі, я виходжу заміж за цю людину».

Зараз організатори проекту вже влаштовують співбесіди для претенденток на місце Красуні. Серед вимог – «бути віком від 18 років, бути неодруженою, мати серйозний намір та щире бажання одружитися». Претенденток теж просять надсилати своє фото.

Нерв перформансу — у звабливості та страху фатального моменту. Відвідувач має добре подумати перед тим, як цілувати Красуню. Красуні ж доведеться вирішувати, чи настав для неї фатальний момент.

Виставка припинить роботу у момент, коли Красуня відкриє очі.

«Спляча Красуня» – новий проект українсько-канадського художника Тараса Полатайка, що буде показаний вперше.

Ідея проекту базується на старовинній історії, вперше записаній Шарлем Перро у 1697 році. У стислому викляді вона звучить так: "Красуня проклята спати 100 років, і буде пробуджена поцілунком Принца. Багато принців намагалося розбудити Красуню, але вдалося це тільки тому, який по справжньому її покохав. "

Проект здійснюється за підтримки Art Foundation of Alberta (Канада) та University of Lethbridge (Канада).

Тарас Полатайко народився в Україні. З 1989 живе і працює в Канаді та Нью Йорку. У 2002 представляв Україну на Бієнале Сан Пауло (Бразилія). Серед інших міжнародних форумів, на яких Полатайко представляв Україну та Канаду – Корейське Бієнале (Південна Корея, 2009) та Тель Авівське Бієнале (2011).

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути