chrome firefox opera safari iexplorer

Більшості українців не по кишені якісна їжа

21 серпня 2012 о 10:26
poryadok.ck.ua

Держкомстат укотре підтвердив відому українцям істину: більшості наших громадян не вистачає коштів на здорову й недешеву їжу.

Скажімо, у 2011 році середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів. Такий показник ставить Україну в один ряд iз такими соціально неблагополучними країнами, як Ефіопія, Конго і Перу, пише Україна молода.

Для порівняння, в країнах Євросоюзу їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.

«Чим більший відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім’ї, тим бідніша держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад у Великобританії, на їжу йде не більше 10% доходів сім’ї, у Німеччині — 12%, у США — всього 7%», — зазначає Марія Лисенко, член громадської організації «Здоров’я».

За словами дієтолога Анни Ковальчук, середньостатистичний українець у день з’їдає близько 40 грамiв білка, а потрібно вдвічі більше.

«У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби. Більш–менш нормально щодо овочiв, але це тому, що ці продукти порівняно дешеві в нашій країні», — каже дієтолог. За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань: «Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже в два рази вищий, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням».

Аналогічні дані наводить Каролінський інститут у Стокгольмі — співробітники цієї установи провели дослідження і дійшли висновку, що ті, хто не дотримувався принципів правильного харчування, мали на 21% вище ризик смертності від різних захворювань і на 27% вище ризик смертності від серцево–судинних захворювань.

А додайте ще й низьку якість продуктів харчування, що для нашої держави вже норма. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, Марія Лисенко стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те саме стосується й інших продуктів.

Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту, майже в 80% випадків) вводять покупця в оману — вони замінюють ін­гредієнти дешевшими і не завжди безпечними для здоров’я.

Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють у м’ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках — сою, барвники і консерванти.

Усього за 2011 рік фахівці Держспоживстандарту перевірили 200 тонн молочних продуктів. Як наслідок, 35% товару було забраковано та знято з реалізації.

На м’ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених у минулому році 400 тонн м’ясопродуктів було забраковано 36%. Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі