chrome firefox opera safari iexplorer

Київська обласна рада підтримала необхідність заповісти Біличанський ліс

01 серпня 2012 о 08:39
blogs.lb.ua

31 липня 2012 року Київська обласна рада прийняла рішення про погодження розширення Національного природного парку «Голосіївський» на територію Біличанського лісу.

Як повідомлялось раніше, 12 липня аналогічне рішення прийняла Київська міська рада, погодивши включення Біличанського лісу до національного природного парку «Голосіївський». Згідно з цим погодженням,  межі Нацпарку «Голосіївський» розширять на 6462,62 га за рахунок земель КП «Святошинське лісопаркове господарство».

— Це дуже важливе рішення, адже лише надання статусу національного природного парку дозволить справді вберегти Біличанський ліс. Коли це нарешті станеться, більше ні Київрада, ні тим більше – селищна рада Коцюбинського, не зможуть роздавати під забудову беззахисний нині ліс. – розказує один з авторів обґрунтування на заповідання Біличанського лісу, заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

— Сьогодні, коли тривають непорозуміння відносно меж Києва і Київської області, це рішення є вкрай раціональним, адже не має  значення на якій версії меж Києва і області врешті зупиняться  – однаково і ті і ті згодні, щоб це був національний парк а не котеджі Коцюбинського. – додає Василюк.

Згідно з підготовленим в НАН України обґрунтуванням, більша частина Святошинського ЛПГ повинна  увійти в склад окремого філіалу Національного природного парку «Голосіївський» — «Біличанський ліс». Також науковці наполягають і на розширенні національного парку на всі зелені зони Голосіївського району столиці та на цінні природні території на південь від Києва. Нагадаємо, що Національний природний парк «Голосїівський» створений після 20-річної історії, у 2007 році.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі