chrome firefox opera safari iexplorer

«Мовний закон» у дії: захват, шок і обурення нацменшин

20 серпня 2012 о 09:37

Минулого тижня Україну охопила мовна лихоманка – кілька облрад скористались законом «Про засади державної мовної політики», нашвидкуруч ухваленим Радою перед канікулами, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.

Російською вже оголосили регіональною облради Одещини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Херсонщини, та — міська рада Севастополя.

Крим відклав проголошення російської регіональною до жовтня. А Тернопільська облрада навпаки вирішила закон про мови ігнорувати і закликала визнати його неконституційним.

Тим часом, одеські болгари вже планують судитися за статус своєї мови, кримські татари — нарікають на ущемлення їхніх прав.

На Херсонщині тюркомовні народності, які проживають в цих місцях, також готові претендувати на надання їхній мові статусу регіональної. Вітають ухвалення закону і українські румуни.

«В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи. Там діти не вивчають літературну румунську мову, навіть факультативно... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською», — каже секретар об'єднання «Румунська спільнота України» Ауріка Божеску.

Кримські татари, вочевидь, вимагатимуть окремого статусу для своєї мови — навіть більше, ніж регіональної. «У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна — наша держава. Тому статус регіональної мови для кримсько-татарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною», — пояснює кримський татарин Енвер Аметов.

А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах. «Житомир, Вінниця — в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований — це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція — там чітко записано, що державна мова є українська. Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови», — здивований голова Товариства польської культури Еміль Лєгович.

Однак парад регіональних мов – зовсім не те, на що розраховували батьки нового закону.

«46 мільйонів розуміють лише дві мови: українську та російську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську , не єврейську, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей», — зазначив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.

Така позиція вже породила перший конфлікт. На Одещині в місті Ізмаїл місцеві депутати відмовилися надавати болгарській мові статус регіональної, хоча за російську проголосували. Це викликало різкий протест болгарської громади , яка там нараховує рівно 10%, як вимагає новий закон.

Втім, представники центральної влади офіційно заговорили про необхідність змін до мовного закону — принаймні у збільшенні квоти національної меншини до 20, а то й 30% населення.

Розділи: Суспільство

21 вересня

Інші дати
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути