chrome firefox opera safari iexplorer

Табачник заявив, що заборонив «ґвалтувати» школи українськими підручниками

22 серпня 2012 о 10:55

Ухвалений Закон України «Про засади державної мовної політики» дозволить вчителям і учням більше зосередитись на якості освіти.

Таку думку під час брифінгу в Харкові, відповідаючи на питання про вплив мовного закону на шкільні навчальні програми, висловив міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.

«Це безумовно вплине на навчальні програми тільки в одному напрямку: це дасть можливість учителям більше зосередитись на якості освіти. Для всіх шкіл лишається державний стандарт – українська мова та література обов’язково, скрізь буде тестування, перехідні екзамени. Нічого нового немає», – сказав Д.Табачник.

Він підкреслив, що вже два роки школи замовляють підручники тією мовою, якою реально ведеться викладання. «Два роки тому я заборонив ґвалтувати і силувати шкільні колективи і нав’язувати підручники не тією мовою, якою реально відбувається процес викладання. Зауважу, що в Україні всі школи з усіма мовами викладання – українські школи, бо вони фінансуються з бюджету територіальних громад України. Тобто українська школа зі словацькою мовою викладання, українська школа з угорською мовою викладання, українська школа з російською мовою. Я сказав, що треба просто робити так, як хочуть учителі. Другий рік поспіль у нас всі школи замовляють підручники згідно державному замовленню тією мовою, якою реально ведеться викладання», – сказав Д.Табачник.

За словами міністра освіти, на цей час надруковано понад 2 млн шкільних підручників мовами національних меншин, переважна більшість із них – російською.

Джерело: ZIK
Розділи: Новини освіти

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути