chrome firefox opera safari iexplorer

Три роки поспіль Україна не може виграти Кубок Лобановського

16 серпня 2012 о 08:50

На цьогорічному ювілейному турнірі юнацька збірна України серед гравців до 20-ти років посіла третє місце, обігравши по пенальті однолітків з Білорусі.

Маючи відчутну ігрову та територіальну перевагу, створивши цілу низку небезпечних моментів, «синьо-жовті» із великими труднощами схилили шальки терезів на свій бік. У середині першого тайму гості відкрили рахунок і сконцентрувалися на захисті власних воріт.

Фортуна майже всю зустріч відверталася від господарів, але вже в компенсований арбітром час нагородила їх за наполегливість: хавбек «Чорноморця» Борис Тащі чітко реалізував пенальті, призначений за гру рукою білоруського оборонця.

На відміну від півфіналу, в якому «синьо-жовті» примудрилися жодного разу не забити у післяматчевій серії пенальті, цього разу вдалими виявилися всі п'ять їхніх спроб. Усе вирішив сейв голкіпера харківського «Металіста» Артура Денчука, котрий впорався з пострілом білоруського капітана Євгена Клопоцького. Нагадаємо, що востаннє Україна перемагала на Кубку Лобановського ще в 2008 році.

Х Меморіал Валерія Лобановського Матч за 3-є місце Україна (U-20) − Білорусь (U-20) − 1:1 (пен. 5:4) Україна: Денчук, Трубочкін (Насонов, 61), Братков, Іашвілі, Барвінко, Ряшко (Нойок, 61), Вакуленко (Озарків, 73), Чурко, Філіппов (Коваль, 61), Тащі, Чурко 0:1 Шикавка, 22 1:1 Тащі, 90+3 Серія пенальті: 0:1 Дригальов, 1:1 Тащі, 1:2 Володько, 2:2 Нойок, 2:2 Клопоцький (воротар), 3:2 Коваль, 3:3 Яхно, 4:3 Чурко, 4:4 Цивілько, 5:4 Насонов

Джерело: ТСН
Розділи: Спорт в Україні

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути