chrome firefox opera safari iexplorer

У Пересопниці шукають залишки монастиря, де дописували Першокнигу

22 серпня 2012 о 12:35

На батьківщині української Першокниги — в селі Пересопниця, що на Рівненщині, тривають розкопки. Їхніми учасниками, окрім професійних археологів, стали вихованці міського Палацу дітей та молоді.

Земля літописної Пересопниці зберігає немало таємниць, серед них місцезнаходження Пречистенського монастиря, де дописували українську Першокнигу.

Власне, його й хотіли б виявити учасники розкопок. Про це інформує РІСУ з посиланням на газету «День».

Тим часом, працюючи на малодослідженому місці, вони натрапили на господарську споруду округлої форми часів княжої доби. Фахівці переконують — неподалік є цілий комплекс давньоруських жител.

На місці розкопок також виявили фрагменти кераміки, кістяні та металеві речі. Знайшли й жіночі прикраси. Серед них уламок браслету зі скла.

«Такі прикраси могли собі дозволити лише заможні міські жителі. Власне, такі знахідки свідчать про статус розвиненого княжого міста, про рівень життя там, — розповідає археолог Василь Чекуров. — Водночас хочу зазначити, що культурний шар там у доброму стані».

Проте, місцеві жителі нерідко знаходять старожитності й без розкопок. Серед недавніх знахідок — бронзова фібула у формі ромбу. У княжі часи її використовували як брошку-застібку, яку зазвичай носили на плащах. Унікальність прикраси полягає в тому, що вона збережена повністю. Адже зазвичай археологи виявляють лише фрагменти фібул. У Пересопниці її знайшли на теренах княжого дитинця, тож найімовірніше прикраса належала боярині.

«Нині в музеї відкрилась експозиція жіночих прикрас давньоруського періоду. Сформована вона на основі місцевих знахідок — перснів, браслетів, підвісок, — розповідає директор культурно-археологічного центру «Пересопниця» Микола Федоришин. — Адже культурний шар тут багатий. Чимало знахідок виявляємо на поверхні».

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути