chrome firefox opera safari iexplorer

Українці найбільше поважають державну мову, найменше — гривню

23 серпня 2012 о 13:48
ZN.UA

Державна українська мова є найбільш шанованим атрибутом незалежної української держави. Про це свідчить опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

36% громадян заявили, що державною мовою пишаються. Ще 55% — засвідчили позитивне ставлення до неї. Разом — 91%, або переважна більшість.

У минулому році гордість і позитивне ставлення до української державної мови засвідчили 92% — стільки ж, скільки і в році поточному. Число тих, хто негативно ставиться, не змінилося — 5%, як і охочих державну мову змінити на якусь іншу — 3%.

Збільшилося число шанувальників державного прапора. Якщо в минулому році пишалися синьо-жовтим стягом 26% громадян, то зараз — 38%. Негативно ставляться до цього атрибуту лише 1% людей, а 1% — так негативно, що хотіли б прапор змінити.

Державний герб має менше шанувальників. Пишаються тризубцем 30% громадян, ще 58% ставляться до нього позитивно. Негативно — лише 4%, аж до його зміни — 3%.

Державний гімн викликає гордість у 30% громадян (проти 23% торік), позитивне ставлення — у 53%. Негативне — у 6%, як і рік тому, аж до бажання змінити — у 7% (проти 12% в минулому році).

Найменше громадяни пишаються таким атрибутом і символом незалежної держави, як його грошова одиниця, гривня. Тому пишаються гривнею менше чверті (23%) опитаних. З іншого боку, дві третини (67%) ставляться до гривні все ж позитивно. Негативно — тільки 3%; ще двоє хотіли б гривню змінити на іншу валюту. У порівнянні з минулим роком тут особливих змін немає.

Подробиці читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у статті Людмили Шангіної «Незалежність країни на тлі й напередодні».

24 липня

Інші дати
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі