chrome firefox opera safari iexplorer

Відновлено перший вишитий прапор Пласту

18 серпня 2012 о 11:10

Перший прапор Пласту, який організація втратила після Другої світової війни, відновив засновник Галереї українського військового однострою Богуслав Любів. 

На прикладі цього прапора можна говорити про перше використання вишивки у прапорництві, пише Високий замок.

За ескізами професора Мирослава Федусевича дівчата із пластунського табору «Батько Сокіл-3» вишили перший прапор для молодших пластунів. Він пробув у стрільчиків із 1914 року до закінчення Першої світової війни. Після 1918 року прапор перебував у пластовому полку імені Петра Сагайдачного, база якого була у Першій львівській гімназії, що розташована на теперішній вулиці Степана Бандери. Після Другої світової війни цей прапор щез, і до сьогодні невідоме його місцезнаходження.

— Натрапив на фотографію прапора у львівських архівних документах, – розповідає засновник Галереї українського військового однострою Богуслав Любів. – Одразу взявся за відновлення прапора по досліджених світлинах. Фотографії, за якими реконструював стяг, були, звісно, чорно-білі, тому потрібно було ще підібрати кольори та матерію. Користувався коротеньким узагальненим описом Федусевича, який у 60-х роках згадує про цей прапор. Робота зайняла у мене два роки, але я, як і хотів, встиг закінчити прапор до знаменної події – 100-ліття Пласту.

Унікальний втрачений прапор став шаблоном для подальших пластових стягів, які, як і він, мають розмір метр на 70 сантиметрів. Його полотнище прикрашали відтворені орнаменти Гуцульщини.

Відновлений прапор лише раз замайорів на території табору-музею «Сокіл» неподалік села Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області, додаючи урочистості пластовому табору, який також святкував своє відновлення після Другої світової війни. Тепер стяг зберігатимуть у Галереї українського військового однострою, що у Львові на площі Ринок, 40, адже він – урочистий, а не повсякденний. Львів’яни можуть подивитися на прапор та порівняти його з оригіналом, що на фотографії.

На фото: Відновлений перший прапор Пласту. По боках — пластуни Ярослав Соколик з дружиною, позаду – засновник Галереї українського військового однострою Богуслав Любів.

Розділи: Суспільство

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути