chrome firefox opera safari iexplorer

На Чернігівщині відзначили 45 років пам'яті Павла Тичини

16 вересня 2012 о 18:41

«Моє слово до Вас…» — під такою назвою відбулася 14 вересня 2012 року у с. Піски мистецька акція до 45-річчя пам’яті Павла Тичини.

Організаторами акції стали Міністерство культури України, Державна агенція промоції культури України та Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини в м. Києві, який, власне, і був її ініціатором.

Традиція урочистого увінчання пам’яті видатних діячів культури є однією з найважливіших складових розвитку культурного потенціалу будь-якої сучасної цивілізованої країни. Пам’ятати тих, хто став творцем власної культури, незмінно залишається центральною постаттю у творенні глибокої національної культурної цінності, в якій поєднуються прагнення до сучасного поступу та плекання спадковості.

Пам’ятні дні, пов’язані не тільки з щасливими ювілейними датами, коли та чи інша видатна постать культури з’явилася нас світ, але й із сумними датами, коли ця особа покидала своїх співвітчизників назавжди – стають специфічними кульмінаційними точками культури та духовності, які дозволяють не тільки згадувати грандіозний культурний внесок, а й демонструвати, що сучасна вітчизняна культура успадкувала великі культурні надбання.

Відтак, Київський музей Павла Тичини започатковував кілька традицій, спрямованих на подальше самостійне продовження.

Одна з них – традиція написання листів своїм рідним та друзям про цікаві та важливі культурні заходи в житті поетових земляків. «Тичинівські листи» будуть написані учнями молодших та середніх класів Бобровицького району і відправлені поштою друзям, родичам, знайомим. Друга – традиція урочистих концертів пам’яті геніального українського та європейського поета ХХ століття, реформатора українського поетичного слова, творця української поетичної традиції ХХ століття, яка і до нині лунає у віршах українських поетів від патріархів красного письменства до наймолодшого покоління – Павла Григоровича Тичини.

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини (м. Київ) обрав місцем проведення такого заходу рідне село Павла Тичини – Піски (Бобровицького району Чернігівської області), щоб продемонструвати надзвичайну вагу спадковості та укоріненості української культури.

У заході, 14 вересня 2012 року, взяли участь Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди, українські письменники, діячі культури, освітяни.

Основним лейтмотивом концерту стала монолітність таланту та величі Павла Тичини, а також його людські риси, що лишилися в пам΄яті земляків і рідних поета.

Складовими вшанування пам’яті поета стало закладання алеї у рідному селі Піски (поряд з садибою поета), виступ Національної капели бандуристів (з невеликим концертом духовної музики у сільській церкві та урочистим концертом у будинку культури), покладання квітів до пам’ятника Павла Тичини.

Варто відзначити, що у такий спосіб організатори заходів – міністерство культури України та Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини в м. Києві – актуалізує роль малої батьківщини Павла Тичини не лише на його життєвій і творчій дорозі, а в сучасному культурному просторі України, підносячи роль пам’яті як складової націєтворчого процесу в сучасній Україні.

При цьому, запланований захід надає змогу сільським мешканцям влитися в сучасний контекст розвитку гуманітарної складової життя України. Кульмінацією мистецької акції було звернення поета до земляків «Моє слово до Вас...».

Додала Тетяна

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути