chrome firefox opera safari iexplorer

Держава намагається взяти у свої руки управління тарифами на мобільний зв'язок

24 жовтня 2012 о 10:22

Нацкомісія, що здійснює держрегулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), підготувала законопроект, що дає їй право втручатися в тарифну політику мобільних операторів, і спрямований на те, щоб заборонити безкоштовні розмови в рамках одного оператора, пише видання «Комерсант-Україна» з посиланням на власні джерела у відомстві.

Так, у новому законопроекті комісії «Про визначення та аналіз ринків послуг галузі електронних комунікацій» прописана норма, за якою мобільні оператори будуть зобов'язані попереджати НКРЗІ про всі зміни тарифів.

А в разі якщо регулятор визнає нові тарифи необґрунтованими, він може заборонити їх введення. Утім, мета законопроекту — боротьба не з завищеними, а із заниженими тарифами, стверджує джерело видання в НКРЗІ.

Мова йде про безкоштовні внутрішньомережеві розмови (безкоштовні дзвінки між абонентами одного оператора), які регулятор давно називає «шкідливою для розвитку конкуренції практикою». «Безкоштовні дзвінки всередині мережі надаються дешевше собівартості.

Великі оператори можуть дозволити собі крос — субсидувати їх за рахунок більш рентабельних послуг, а дрібні змушені працювати в збиток», — пояснила член НКРЗІ Людмила Єжова. У звіті відомства за 2011 рік зазначається, що на внутрішньомережеві дзвінки зараз припадає 94% всього національного мобільного трафіку.

Найбільші вигоди законопроект у разі його прийняття принесе третьому по величині мобільному оператору «Астеліт» (ТМ life :)), вважає аналітик ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

«Споживачі вже звикли до безкоштовних внутрішньомережевих дзвінків. Тож якщо „Астеліт“ стане єдиною компанією, у якої буде ця послуга, це дозволить їй значно збільшити абонентську базу», — упевнений експерт.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути