chrome firefox opera safari iexplorer

Дністер опинився на межі масштабної екологічної катастрофи

15 жовтня 2012 о 09:05

Озеро хімічної отрути під Калушем, у Прикарпатті, після першого ж великого дощу загрожує перелитися в місцеву річку, а через неї — убити все живе у великому Дністрі.

Перспектива посваритися зразу з кількома сусідами змусила офіційний Київ іще два роки тому виділити мільйони гривень на порятунок від катастрофи. Столична фірма усі гроші освоїла. Але виявилося, будували захисну дамбу студенти-примари. 15 мільйонів тонн хімічної отрути в кар'єрі поблизу Калуша — спадок колишнього калійного виробництва. Це бомба, яка щороку збільшує свою потужність іще на три мільйони тонн. Будь-якої миті отруйна вода може вийти з берегів і потрапити у річку Сівка, а звідти — у Дністер, йдеться у сюжеті ТСН-Тиждень.

Стримує екологічну катастрофу лише земляна дамба, яка дихає на ладан. Щоб сталося найстрашніше — досить потужної зливи, або чергового паводку. Екологи в паніці:  хімічні розсоли у Дністрі навіть тараньки не лишать. Концентрація цих розсолів, за словами експертів, майже чотириста грамів на літр. У разі катастрофи без питної води лишаться цілі міста і села.

І не лише в Україні. Мертве озеро вже стало причиною міжнародного скандалу: Молдова заявляє, що боїться за своїх громадян.  Убезпечити мертві води терміново чиновники обіцяли ще 2010. Тоді указом президента Калуш оголосили зоною екологічного лиха і пообіцяли побудувати протягом 2 років завод. План порятунку передбачав, що дамбу та береги кар'єра укріплять.

Відтак він зможе прийняти ще й воду з іншої аварійної водойми — так званого хвостосховища. Воно неподалік і вже повне тими ж розсолами. Між кар'єром та хвостосховищем мали прокласти труби. На проект екстрено виділили гроші — 50 мільйонів гривень. І так само екстрено і без тендеру віддали їх будівельній фірмі зі столичною пропискою. Кияни «освоїли» все до копійки.

Їм навіть підписали акти виконаних робіт. На папері у кар'єрі працювала ціла армія — нереальна кількість людей отримували зарплату та їздили у відрядження — це насторожило податківців. Виявилося —  кар'єр був наповнений «мертвими душами».  На папері вони були показані як студенти одного з вузів України. Копнули глибше — й жахнулися. Велика частина робіт проведена тільки в бухгалтерських звітах. Крали на якості, крали на кількості, крали на розмірах

Висота дамби мала становити 1,15 м. Але будівельний експерт сказав – 13 см недобудували. 13 см — начебто не багато, але якщо помножити на площу 9 гектарів, виходить недоклали майже 12 тисяч кубометрів землі. Трубопровід від кар'єру та хвостосховища горе-робітники не дотягнули, а поклали лише шматок — та й то на поверхні.

Частина труб вже дірява. Відповідатимуть за «халтуру» лише будівельники — четверо вже на лаві підсудних. На чиновників, під носом у яких проводили таке «укріплення», слідчі нічого не накопали. За два роки після ремонту дамба в гіршому стані, ніж до нього, бо йде розчинення породи розсолами і йде зсув.

Наразі біля цих потенційних токсичних бомб працюють тільки науковці. Сподіваються наступного року «вибити» сюди з держбюджету черговий транш – іще понад п'ятдесят мільйонів гривень, але вже тепер знають , що цього не вистачить, а головне — може рятувати буде

Розділи: Довкілля

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути