chrome firefox opera safari iexplorer

Українці не відчули жодних змін після надання російській мові статусу регіональної

11 жовтня 2012 о 16:11

Кореспонденти ВВС Україна порозмовляли з людьми на вулицях Луганська, Донецька, Севастополя та Берегова, запитуючи про те, які зміни відчули мешканці цих міст після ухвалення місцевими радами рішень про регіональний статус мов.

У трьох зі вказаних міст місцева влада надала статус регіональної мови російській, а на Закарпатті у Берегові – угорській.

Більшість людей, які відповіли на запитання ВВС Україна, не помітили значних змін у повсякденному житті.

Мовний закон, авторами якого стали два депутати від Партії регіонів — Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов — викликав протести україномовного населення, а опозиція оголосила державну мовну політику антиукраїнською.

Луганськ

Типова відповідь під час розмов на вулицях міст була про те, що особливих змін у житті не сталося.

Наприклад, у Луганську були такі відповіді:

— Як розмовляла російською, так і розмовляю. Українську знаю, але термінологія для мене, що темний ліс. Однак мене це не стосується у повсякденному житті.

— Все життя розмовляв російською мовою. Українську знаю, але надаю перевагу російській, вона мені рідніша.

Є в Луганську і люди, які незгодні з новаціями в державній мовній політиці:

— Ми ж Україна, то ж маємо українською розмовляти.

Донецьк

Мешканка Донецька сказала, що працює вихователем у дитячому садку, де «всі вже навчилися українською, і завідувач, і вихователі ведуть правильно документи».

Один з донеччан зазначив, що очікував зміну дубляжу в кінотеатрах з українського на виключно російський.

Стосовно змін у повсякденному житті у місті пролунала відповідь, що «як було, так і залишилося, для життя це жодної ролі не грає».

Були й більш різкі висловлювання:

— Людей скорочують на підприємстві, звільняють під будь-яким приводом, ніщо не зміниться поки ця команда не зміниться.

Севастополь

У Севастополі прозвучало кілька думок про те, що ухвалення суперечливого закону може бути пов’язане з виборчою кампанією.

«Мені здається, це така „маніпуляційна штука“, хтось і з депутатів хоче в черговий раз пролізти в парламент, все це тхне фальшем», — сказав один із мешканців Севастополя кореспонденту ВВС Україна.

Інший співрозмовник відповів так:

— Це питання почали піднімати перед виборами.

Один севастополець сказав:

— Як розмовляв російською, так і розмовляю. Але вважаю, що кожна людина, яка живе в державі, повинна знати державну мову, а оскільки в Україні державна мова українська, то ми повинні її знати.

Берегове

У Берегові, де статус регіональної надали угорській мові, частина людей, з якими спілкувалися кореспонденти ВВС Україна, сказали, що задоволені ухваленням закону.

Наприклад, одна мешканка міста сказала:

— Ми відчуваємо себе відірваними, шкода, що від Угорщини нас відірвали. В школі ми вивчали російську мову, але нею розмовляємо слабо, тут багато сіл угорськомовних.

Інша жителька Берегова сказала, що змін у житті закон не викликав, а її «більше непокоїть зростання цін на продукти та ліки».

Одна зі студенток відповіла, що загалом не має проблем спілкування зі своїми угорськомовними ровесниками, однак деколи відчуває себе «ніби не в Україні».

25 квітня

Інші дати
Вероніка Черняхівська 
1900 – українська письменниця, поетеса-лірик, перекладачка (медичні праці, «Місячна долина» Дж. Лондона, «Прорість» Е. Золя, «Олівер Твіст» Ч. Діккенса). Онука письменника М. Старицького.
Розгорнути
Народився Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола)
(1907, с. Вільшанка, Вінницька область – 1941) - український письменник, автор творів для дітей та юнацтва - «Мандрівки», «Шхуна «Колумб», науково-фантастичного роману «Глибинний шлях».
«Будь хоробрим, витривалим. Це потрібно для Батьківщини, для тебе самого. Учись у мужніх, кмітливих, стійких, наслідуй їх. Вони допоможуть тобі стати справжнім громадянином...» (Микола Трублаїні)
Розгорнути