chrome firefox opera safari iexplorer

В обсерваторії на Піп-Івані почалися роботи з консервації. ФОТО

07 жовтня 2012 о 10:16
zommersteinhof.livejournal.com

На найвищій в Україні споруді — астрономічній обсерваторії на горі Піп-Іван — розпочалися роботи з перекриття даху і встановлення вікон.

Про це у своєму ЖЖ повідомляє користувач zommersteinhof.

Вже замуровано цеглою частину вікон головного корпусу і тривають роботи по перекриттю будівлі. Робітники мешкають в одній із кімнат закинутої споруди.

За словами користувача, ротонду для телескопа ще не почали перекривати.

Потихеньку привозиться будматеріали, які робітники згромаджують у східних приміщеннях. Робітники витягають матеріали з допомогою мотузок.

За словами робітників, усю будівлю перекриють дахом, закриють віконні і дверні отвори і залишать так на два-три роки до повного висихання. Тільки тоді можна буде приступити до інших робіт.

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, яку в туристичній спільноті ще називають Білий Слон, розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря.

Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки розташована у великому місті Варшавська втрачала здатність для астрономічних досліджень.

У 1935-му затвердили проект будівництва метеорологічної обсерваторії в Карпатах, на горі Піп Іван, а влітку 1936 року почалася його реалізація.

Обсерваторію будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули. Стіни обсерваторії мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м — на рівні верхніх поверхів.

Споруда має 2 поверхи зі східного (івано-франківського) й 5 поверхів — із західного (закарпатського) боку.

Її дах був покритий мідними аркушами. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.

У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.

Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.

Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН УРСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.

На основі звіту Орлова президія АН УРСР постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (саме таку назву отримала споруда на горі Піп Іван) передати до складу АН УРСР (відповідно до постанови уряду УРСР від 2 січня 1940 року).

До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна — і споруду на Попі Івані зайняли угорські війська.

З 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.

З 1996 року тривають українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції «Білого Слона», з різними призначеннями відновленої споруди — від наукового до туристично-рекреаційного.

У липні цього року повідомлялося, що Прикарпатський національний університет і Варшавський університет планують улітку почати роботи з консервації колишньої астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван у Івано-Франківській області.

26 березня

Інші дати
День Національної гвардії України
Національна гвардія України — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС). Як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та залученням нових військових кадрів на добровольчій основі з 13 березня 2014 року.
Розгорнути
День пам'яті гетьмана Івана Виговського
(?, с. Вигів Житомирської обл. - 1664) - гетьман Війська Запорізького, (1657 - 1659), київський воєвода (1659 - 1664).
Розгорнути
Народився Петро Барановський
(1892, Росія - 1984) – російський реставратор і дослідник пам'яток архітектури періоду Київської Русі. Врятував від знищення рідкісну пам'ятку домонгольської доби – церкву П'ятниця в місті Чернігів, наполягав на відновленні Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі