chrome firefox opera safari iexplorer

Влада «забула» про 500-річчя Чигирина?

16 жовтня 2012 о 16:10

Коли під’їжджати до Чигирина черкаським шляхом, відразу за густим сосновим бором відкриється панорама Замкової гори з пам’ятником Богдану Хмельницькому. Під горою — кілька білостінних, у стилі українського козацького бароко, споруд. Це історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького», що входить до Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

На жаль, зацікавленому мандрівнику потрапити до відтворених покоїв великого гетьмана не вдасться. 

Причину ввічливо пояснять наукові працівники заповідника: введено у дію тільки першу чергу резиденції. На другу, котра б завершила будівництво та опорядження комплексу, у держави грошей забракло.

Розпочате у 2006 році відтворення історичної пам’ятки припинилося одразу після пишного відкриття резиденції восени 2009-го. Що ж, так у нас, на жаль, буває: спочатку відкривають, а потім — на ключ, бо показувати людям практично нічого, крім стін.

— Зараз ми маємо споруди генеральної військової канцелярії, — розповідає заступник генерального директора заповідника Віктор Лазоренко, — будинок гетьмана, вартівню, скарбницю та курінь гетьманської варти. Тільки у перших двох будівлях було нашвидкуруч виконано внутрішні роботи, решта — то тільки фасади.

За словами працівників заповідника, великі сподівання щодо завершення резиденції покладалися на Постанову Верховної Ради України від 7 грудня 2011 року про відзначення 500-річчя заснування Чигирина. За цим документом, святкувати ювілей у 2012-му мали б на державному рівні.

Парламент рекомендував Кабміну утворити оргкомітет з підготовки та проведення урочистостей з нагоди 500-річного ювілею першостолиці Української держави. У постанові йшлося й про випуск серії поштових марок та ювілейної монети, присвячених 500-літній історії Чигирина, впорядкування житлово-комунального господарства міста, а головне — про завершення будівництва комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького».

Ювілей планували відзначити на Покрову Пресвятої Богородиці, у День українського козацтва, 14 жовтня 2012 року... Однак щось не склалося.

Найгірше, що історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького» поволі руйнується, так і не прийнявши відвідувачів. Палац гетьмана та генеральну канцелярію роз’їдає грибок.

Будинок Богданових батьків навіть не спромоглися вкрити дахом, і він від дощів та холодів розвалюється. Не допомогло, як бачимо, заплановане святкування 500-річчя Чигирина. Оргкомітет не було створено, жоден із запропонованих парламентом заходів не виконано.

— Ми готувалися до козацького свята, що припадає на Покрову, — каже міський голова Чигирина Сергій Тимченко. — У мене зараз купа проблем: і підготовка до зими, і котельні... Так, хоч на сьогодні є відповідна Постанова Верховної Ради, ми не згадуємо про 500-ліття міста. Бо історики не дійшли ще згоди, коли святкувати ювілей: цього року чи наступного. Звичайно, ми дещо ремонтуємо, підчищаємо, щоб гідно зустріти гостей. Але то — свято козацької слави. Хор імені Григорія Верьовки має приїхати з Києва. Готуємося за власні кошти...

Слова очільника громади Чигирина підтверджує житель міста Тарас Глазунов:

— Дороги ремонтують, це правда. Оновлюються і два ресторани. Мабуть, це непогано, бо сам чув, як туристи нарікали, що в такому уславленому місті немає жодного нормального закладу харчування. Але резиденція Хмельницького занепадає. І це сумно, бо Чигирин — особливе місто для українців. Сюди щороку приїжджає сто тисяч люду.

— Чигирин був і є першою столицею української держави. Це священне місце, — продовжує свій коментар Віктор Лазоренко. — Заповідник готовий до свята завжди. От і зараз пофарбували лавки, а найголовніше, — завершуємо встановлення пам’ятника Микиті Галагану. Це той чоловік, з якого росіяни переписали свого Івана Сусаніна. Він завів під Корсунем «куди треба» поляків, і Богдан Хмельницький ущент розбив польське військо та взяв у полон двох коронних гетьманів. Встановлюємо пам’ятник біля музею, там, де у XVІІ столітті був козацький цвинтар. А от резиденція Хмельницького у поганому стані. На доведення її до ладу немає грошей. Свято і планувалося в надії, що гроші на це дадуть. Але... Про що говорити, коли навіть громадський туалет не збудовано... Нам досі невідомий перелік робіт, який мав би бути виконаний за рахунок держбюджету.

— Зрештою, і на саму дату ми дивимося не дуже певно, — зазначає Віктор Іванович. — 1913-го святкували 300-річчя дому Романових. Очевидно, під цю дату місцева влада і відзначала у 1912-му 400-річчя Чигирина. Як і нині, сподіваючись на виділення певних коштів. Конкретних історичних даних про заснування Чигирина нема. Достеменно відомо лише, що 1589 року Олександр Вишневецький отримав у короля привілей на добудову фортеці у ньому.

Отже, цього року в Чигирина не один ювілей. У жовтні — 420 років відтоді, як майбутня українська столиця стала європейським містом: з правом обирати бурмістра, війта і райців (депутатів). З правом мати щоденні торговиці і два щорічні ярмарки. Мине ще півстоліття, і Чигирин стане одним з важливих центрів європейської політики.

Як вважав В’ячеслав Липинський, «центром, де справи Сходу вирішувались, де стикалися дві цивілізації і де творча організуюча цивілізація європейська брала все більшу перевагу над примітивним хаосом і стихійністю азіатського».

У Чигирині за часів великого гетьмана було 14 посольств з різних країн Сходу і Заходу. Про Хмельницького та його «країну козаків» захоплено писали найвпливовіші європейські часописи...

У Чигирині Богдан Хмельницький видав близько 300 універсалів, деякі з них навіть за підписом «дан з города столичного Чигирина». У цьому місті зберігалася і скарбниця української держави. Тут Хмельницький почав карбувати свою монету. А зараз немає грошей, щоб відсвяткувати 500-річчя, щоб відновити резиденцію славного батька Хмеля...

21 березня 1676 року в листі до запорожців корінний чигиринець Петро Дорошенко писав: коли «Сарданапал Самойлович» (лівобережний гетьман України) «прийде під Чигирин, без заколоту мене в ньому не візьме, а коли дійде до того, що вижене мене з Чигирина, то знайте, що Чигрин, столиця славних старовічних і бойових вождів та гетьманів ваших, та й інші цьогобічні ваші міста будуть через ворогів зруйновані і зрівняні з землею». І вже у серпні 1678 року турки за бездіяльності князя Григорія Ромадановського, який стояв на чолі московсько-козацького війська, вщент зруйнували і спалили Чигирин. Так збулося пророцтво Петра Дорошенка.

Сучасні козаки-політики б’ються не шаблями, а стільцями, і, схоже, не за Україну. За місце у Верховній Раді воюють солодкими обіцянками. Не один з обіцяльників побував і в Чигирині, закидав місто листівками. Але то не гроші, а папір, що стерпить усе... От і постанова Верховної Ради виявилася не підкріплена ані коштами, ані належною організацією.

Схоже, місту вкотре не поталанило. Упродовж століть його намагались поставити на коліна, зрівняти з землею, щоб і згадки не було про козацьку славу, національну гордість і гідність. І зараз сильні світу цього не поспішають відтворити історичну минувшину. Очевидно, не лежить до цього душа. Та й не хочуть перед виборами викидати гроші на Чигирин. Не в тему це. А може, краще б навпаки? Але ж то треба бути справжніми козаками...

Р.S.

Тим часом на свято Покрови Пресвятої Богородиці у Чигирині було погашено поштову марку «500 років Чигирину», а перед цим Нацбанк України випустив ювілейну монету номіналом 5 гривень, також присвячену півтисячолітньому ювілею славної української столиці. У місті побував голова ОДА Сергій Тулуб, котрий поклав квіти до пам’ятника Богдану Хмельницькому, переглянув реконструкцію історичної події — оборони Чигирина 1678 року, виступив перед чигиринцями та взяв участь в інших заходах.

Олександр ВІВЧАРИК, Лідія ТИТАРЕНКО, «Голос України»

Довідка від «Рідної країни»

Постанова «Про відзначення 500-річчя заснування міста Чигирин Черкаської області» (реєстр. № 9305) була ухвалена Верховною Радою 7 грудня 2011 року під авторством Миколи Томенка, Ігоря Єреська, Ірини Геращенко та Василя Деревляного.

Зокрема, у документі йшлося про відзначення на державному рівні 500-річчя заснування міста Чигирин Черкаської області.

Кабінету Міністрів України рекомендувалося:

1) у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів з відзначення 500-річчя заснування міста Чигирин Черкаської області, включивши до його складу представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, науки, освіти, мистецтва і культури;

2) розробити та затвердити план заходів з відзначення 500-річчя заснування міста Чигирин Черкаської області, в якому передбачити :

  • завершення будівництва історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького» у складі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»;
  • проведення урочистих зборів за участю представників Міністерства культури і туризму України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, широкого кола державних діячів, діячів культури та мистецтв України, представників громадських організацій;
  • організацію культурно-мистецьких та освітніх заходів;
  • проведення науково-дослідницьких робіт з вивчення історичного та культурного надбання міста Чигирин;
  • заходи з впорядкування житлово-комунального господарства міста.

3) вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення заходів, пов'язаних із відзначенням на державному рівні 500-річчя заснування міста Чигирин Черкаської області.

Державному комітету телебачення і радіомовлення України рекомендувалося організувати показ тематичних теле- і радіопередач, присвячених історії та сучасності м. Чигирина та забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення 500-річчя заснування міста Чигирин Черкаської області.

Національному банку України попонувалося виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 500-річчю заснування міста Чигирин Черкаської області.

Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» пропонувалося видати серію поштових марок, присвячених 500-річчю заснування міста Чигирин Черкаської області.

Контроль за виконанням цієї Постанови було покладено на Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлового-комунального господарства та регіональної політики і Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Серед наведених завдань автори Постанови надзвичайно важливий акцент ставили на завершення будівництва у складі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького».

«Вважаємо, що дане питання має бути якнайшвидше вирішене, і закінчено фінансування робіт з будівництва комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького». Тим більше, що він включений до переліку об'єктів, які мають бути споруджені до Чемпіонату Європи з футболу 2012», — зазначав Микола Томенко.

Нагадаємо, Чигиринська фортеця – Резиденція Богдана Хмельницького отримала спецномінацію у всеукраїнському конкурсі «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» як визначна пам’ятка української історії.

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути