chrome firefox opera safari iexplorer

15 листопада у світі – День ув’язнених письменників

15 листопада 2012 о 14:40
radiosvoboda.org

Вшанування майстрів пера, які опинилися за ґратами за свою творчу чи громадсько-політичну діяльність, Міжнародний ПЕН-клуб започаткував тридцять років тому.

Там кажуть: хоч світ уже й у 21 столітті, проте ситуація не надто покращилася – письменників і досі ув’язнюють, і показники невтішні – на рівні з ув’язненими журналістами, повідомляє Радіо Свобода.

Серед авторів, чиє життя нині у небезпеці, – Салман Рушді, британський письменник індійського походження. Однак йому загрожує навіть не в’язниця: за його голову – в прямому розумінні – іранські ісламісти обіцяють кількамільйонну винагороду. Все через роман «Сатанинські вірші», опублікований ще у 88-му році й гостро сприйнятий у мусульманському світі.

Рушді, який нині більше переховується, ніж проводить публічну діяльність, і сам очолював ПЕН-клуб. Ця організація, окрім літературної підтримки, ще й захищає права тих письменників, які змушені боротися за свою творчу свободу у країнах, де вона з тих чи інших причин обмежена.

Цього дня Міжнародний ПЕН-клуб закликає згадати письменників, чий талант опинився за ґратами. У міжнародній неурядовій організації наголошують: треба зробити все можливе, щоб попередити їхнє повне мовчання в тих умовах, у яких вони змушені виживати.

Україна має свою, радянську історію ув’язнених письменників. Більшість дисидентів, чия активна діяльність припала на 60-70-ті роки, мають «багаж» ув’язнення і заслання.

Україна має свою історію

Ув’язнення письменників було не поодиноким явищем в радянській Україні. Євген Сверстюк – один із тих, хто постраждав за ідею. У 1973 році за виготовлення й поширення самвидаву його засудили до понад десятиліття таборів і заслання.

У розмові з Радіо Свобода він нагадує й про прем’єру кінофільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, після якої за виступ на захист арештованих представників інтелігенції, зокрема, почалося переслідування Василя Стуса.

Євген Сверстюк переконаний: чи не найголовнішою за таких умов залишається реакція громадськості. «Ті 139 підписів, які наробили галасу в СРСР і закордоном, теж можна назвати активністю громадськості», – зазначає публіцист, згадуючи про лист Івана Дзюби, Василя Стуса і В’ячеслава Чорновола з різкою критикою арештів, які відбулися влітку 1965 року.

«Громадськість не просто захищає заарештованих людей. Громадськість захищає своє право на свободу слова», – наголошує Євген Сверстюк.

Нині у світі, за підрахунками Міжнародного ПЕН-клубу, понад півтори сотні письменників перебувають за ґратами. Ще більше сотні поки що у статусі обвинувачених.

Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі