chrome firefox opera safari iexplorer

Столицю окупували роми

13 листопада 2012 о 09:01

Табір щонайменше зі ста сімей оселився у Дарницькому районі Києва на занедбаній території заводу. Кочівники приїхали аж із Закарпаття, кажуть, що на заробітки. У саморобних куренях та з буржуйками цигани готові навіть і зиму провести. От тільки кияни від такого сусідства не в захваті, йдеться у сюжеті ТСН.

Цигани осіли за кілька десятків метрів від елітних багатоповерхівок у Дарницькому районі столиці. Кожен живе у тому, що сам змайстрував. «Збираємо клейонку, дошки, ось подивіться»: показує циган Роман. У нього чи не найкращий курінь — навіть пічка є. Усі вони родом із селища Берегове. Кажуть, приїхали, бо немає роботи. У столиці, хай там як, але легше.

Кочівник Йосиф Горват розповідає: «Приїжджаємо, збираємо залізо, здаємо. На гривень 100, 50. Дивлячись як виходить». У табір ТСН завітала зранку саме під час приготування сніданку. У цьому процесі тут також кожен виконує свою роль. Одні рубають дрова, інші готують.

Наприклад, в одній з родин печуть деруни. Найбільше роми ображаються, коли їх називають безхатченками. Кажуть — кожен виживає, як уміє. Хоч і мають паспорти, знайти офіційну роботу не можуть. Скрізь одразу ж дивляться на національність. Земфіра Аглу запевняє: «Ми не крадемо, по кишенях не лазимо, так і живемо. А куди подітися? Ніж красти, краще попросимо».

Поселення ромів із Закарпаття настільки уподобало столицю, що навіть подумує тут зазимувати. Якщо, звісно, не будуть проти мешканці прилеглих до табору будинків та міліція. Її тут бояться найбільше, тому і намагаються в таборі триматися порядку.

Час від часу навідується сюди і дільничний інспектор. І якщо із взаєморозумінням у таборі все гаразд, то найбільше, на що нарікають їхні сусіди-кияни — це купи сміття. Сусідка кочівників Тетяна Микитенко скаржиться: «Допили пляшку, кинули під паркан. Доїли чіпси чи горішки – кинули. І оце кожен день тут під парканом збираю».

Розділи: Суспільство

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути