chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні масово ліквідовують державні санепідеміологічні станції

14 листопада 2012 о 13:21
umoloda.kiev.ua

Нинішній владі вочевидь бракує лаврів великих реформаторів. І дарма, що поки всі запрова­джені «революційні зміни» в державі не дають жодних результатів. На часі — нові пертурбації. Цього разу — в медицині.

Так, в Україні незабаром буде ліквідована мережа державних санітарно–епідеміологічних станцій. Натомість державні мужі обіцяють створити більш ефективну систему контролю за санепідситуацією в державі, не підконтрольну МОЗ. Але вже перші кроки «реформаторів» у цьому напрямі змушують непокоїтися фахівців і сіють паніку серед медиків СЕС. Адже багатотисячну армію працівників санстанцій відправляють на вулицю з трудовими книжками вже з початку грудня, а процес формування нової системи контролю має відбутися лише на початку січня 2013 року. Відповідно, без роботи та з туманною перспективою опиниться близько 50 тисяч медиків, а в державі як мінімум місяць ніхто не контролюватиме санітарно–епідеміологічну ситуацію.

Боротьба з корупцією проти епідемій

На папері, як завжди, все виглядає благородно і цілком перспективно. Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова розказує журналістам, що реформування СЕС має посилити контроль санітарно–епідемічної безпеки в Україні. Що наша Державна санітарно–епідеміологічна служба, яка функціонує в Україні протягом 90 років, потребує змін (проти цього, звісно, ніхто й не виступає). І тепер, мовляв, є надія перетворити цей орган контролю на якісний і сучасний.

Головний державний санітарний лікар України Анатолій Пономаренко каже, що процес реформування Держсанепідемслужби здійснюється в рамках адміністративної реформи, запровадженої Президентом України, указом якого від 9 грудня 2010 року було утворено Державну санітарно–епідеміологічну службу України як окремий центральний орган виконавчої влади.

Чиновники декларують, що на початку 2013 року СЕС повинні передати свої функції новій структурі — Державній санітарно–епідеміологічній службі, яка не буде підпорядкована МОЗ. В областях начебто створять управління Державної санітарно–епідеміологічної служби та центри профілактичної медицини. У багатьох районах СЕС більше не існуватиме, а деякі працівники служби (приблизно 2,5 тисячі) матимуть статус держслужбовців.

До того ж вітчизняна ДержСЕС обіцяє зменшити кількість планових перевірок на підприємствах і підвищити штрафи за порушення.

«Нас відправлять торгувати на ринки?»

Але основна «родзинка» реформи полягає у тому, що так звана «реорганізація» спершу передбачає повну ліквідацію санепідемстанцій на місцях (а таких в Україні нараховується близько 800) зі звільненням абсолютно усіх працівників — згідно з трудовим кодексом. Нині, за даними СЕС, у системі трудиться близько 50 тисяч фахівців. Усі вони попереджені про звільнення, яке має відбутися вже на початку грудня. Враховуючи той факт, що нова структура СЕС буде створена не раніше січня 2013 року, виникає логічне запитання: як бути з армією звільнених медиків (яким, до речі, керівництво на місцях малює досить туманні перспективи)? І що виграють від цього прості українці? Епідемії, інфекційні спалахи в садочках, школах, неякісні продукти харчування на ринках, контроль за якими мала нести СЕС, ніхто не відміняв. І хто ж тоді вродовж «реорганізації» відповідатиме за ці речі — невідомо. Не відповіли на офіційний запит «УМ» з цього приводу ні в Державній СЕС, ні в МОЗ України.

Тим часом серед працівників СЕС поширюється паніка: люди переймаються своїм майбутнім, а їм натомість ніхто не пояснює, як працюватиме нова система і кому в ній знайдеться місце.

Головний державний санітарний лікар України Анатолій Пономаренко не приховує: із 1 січня 2013 року штат працівників територіальних органів Держсанепідемслужби скоротять у півтора раза — він становитиме близько 30 тисяч осіб. «Це скорочення планується провести за рахунок вакантних та немедичних посад, зокрема технічного персоналу, а також планується «омолодити кадри», адже наразі у цій системі працюють 10 тисяч осіб літнього віку», — каже Пономаренко. Він запевняє журналістів: жоден кваліфікований медпрацівник не залишається поза увагою. Мовляв, особам, яких скоротять, запропонують перепідготовку та подальше працевлаштування в лікувально–профілактичних закладах на лікарських та медсестринських посадах або ж працевлаштування в інших контролюючих органах. Зокрема, у Держветфітослужбі, якщо їй від Держсанепідемслужби буде передано повноваження у сфері контролю безпеки харчових продуктів.

Як відбуватиметься це працевлаштування на місцях, хто прийматиме кадрові рішення і кому надаватимуть переваги — питання знову ж таки відкрите. Поки що до редакції «УМ» надходять не надто втішні відомості. «Днями до нас приходили для консультації працівники центру зайнятості, — розповідає Алла Леонідівна, 40–річна працівниця СЕС iз невеличкого райцентру, яка просить не називати її прізвища. — Розказували про наші перспективи, обіцяли, що звільнених працівників працездатного віку візьмуть на облік. І запропонують перекваліфікацію. Як нам сказали, ми зможемо перевчитися на перукарів, кухарів, водіїв... Знаєте, для нас, медичних працівників, багато з яких платно отримували освіту, чути таке було справжнім приниженням. І після цього керівники держави будуть розказувати про престижність професії медиків, про те, що країні не вистачає лікарів?..»

На медичних інтернет–сайтах працівники СЕС активно обговорюють своє звільнення: багато хто закликає до протестів і обурюється недалекоглядністю державних мужів. «З 1 грудня 2012 року ми всі опинимося на «біржі». І нашим дітям буде соромно за безробітних батьків, — пише лікар Сергій Білик. — Куди ми всі підемо? Та на базар, продавати зіпсовані продукти, на приватні підприємства — у неконтрольовані ніким умови, спати у квартирах, де смердить каналізацією, яку прорвало у підвалі, тому що немає кому «наїхати» на ЖЕК! А це ж лише невелика частина роботи СЕС...» Інший лікар йому відповідає не менш емоційно й приречено: «Пройде півроку, і коли діти потруяться у черговий раз, тільки з летальними наслідками, всі згадають про санслужбу. Руйнується система, яку будували 100 років...» Не вірять працівники СЕС, що залишені на роботі люди зможуть «потягнути» необхідний обсяг роботи. Адже дитсадочків, шкіл, дитячих таборів, закладів харчування і ринків не поменшає. Додайте ще контроль за вакцинацією, якістю води тощо. Тож медикам лишається лише гірко жартувати, що відтепер доведеться зоотехнікам «розгрібати» інфекційні спалахи у дитсадках та громадських їдальнях.

Працівники СЕС певні: реформа не буде ефективною. І як приклад наводять досвід Грузії: там, мовляв, теж свого часу закрили всі заклади санстанції (яку громадяни досить часто обґрунтовано звинувачують у побутовій корупції). Але вже через півроку грузинські СЕС почали відновлювати знову — хтось же мусить контролювати санепідемситуацію.

Є, звісно, і прихильники реформування СЕС, які певні, що зміни назріли давно: слід удосконалити роботу баклабораторій, оновити обладнання. І змінити роль СЕС, яка останнім часом перетворилася на фіскальний орган на зразок податкової інспекції. Але при цьо­му варто ж і не забути про основний обов’язок служби — захист населення від масових захворювань. Як і добре було б не розгубити в процесі «реорганізації» кадровий потенціал.

Останнім питанням чи не найбільше переймаються у профспілці працівників охорони здоров’я України. Її голова Вікторія Коваль каже «УМ», що профспілка вже не один місяць звертається до Прем’єр–міністра та міністра охорони здоров’я з вимогою вплинути на ситуацію. «Ми вважаємо: реформувати систему потрібно, але не шляхом ліквідації. Адже вона передбачає звільнення усіх працівників, — каже Вікторія Коваль. — І ми як профспілка з цим погодитися не можемо». Звісно, законодавство передбачає обов’язкове працевлаштування незахищених категорій робітників — «чорнобильців», вагітних жінок, самотніх матерів тощо. Але Вікторія Коваль зауважує: практика доводить, що там, де відбувається повна ліквідація організації, сподіватися на безумовне дотримання букви закону марно.

Зокрема, всім звільненим держава має виплатити компенсацію. А профспілкiвці не впевнені, що служба має такі величезні кошти в повному обсязі. До того ж незрозумілі досі й нові умови праці для залишених фахівців. «Чи буде їм збережений медичний стаж? Чи збережуться надбавки за вислугу років, шкідливі умови праці, категорії? Чи зможуть розраховувати ці люди бодай на ті ж самі зарплати, які мали до цього? Питань більше, ніж відповідей на них», — каже Вікторія Коваль.

Звертаються до керівництва з масовими листами й обласні осередки медпрацівників. «Нас ігнорують, і такими діями влади обурені всі працівники Держсанепідемслужби, — йдеться у відкритому листі профкому рівненських працівників СЕС. — Це не реорганізація — це грабунок серед білого дня. Одних викидають із держзакладу без перспективи адекватного працевлаштування, інших залишають працювати «за себе та того дядю» за ту ж саму жебрацьку зарплату. Пенсії та зарплати працівників СЕС на сьогодні (як і вчора) не покривають всіх життєво необхідних потреб людини. Середня зарплата в СЕС Рівненської області за 2011р. була майже вдвічі меншою за середню у промисловості. Це є прямим порушенням Конституційних та законодавчих норм. Тому ми вимагаємо від влади: досить проводити псевдореформи за рахунок найбільш незахищених верств населення — медпрацівників, педагогів, працівників культури, пенсіонерів та інвалідів!..».

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі