chrome firefox opera safari iexplorer

11 грудня в книгарні «Є» відкриють першу україномовну полицю «Детективи та пригоди"

03 грудня 2012 о 13:03
askelo.livejournal.com

11 грудня 2012 року в книгарні «Є» в порядку експерименту буде презентована та відкрита перша україномовна полиця «Детективи та пригоди». Де чи не вперше за час існування української книжкової торгівлі національну літературу детективного та пригодницького жанрів, а також трилери, горори та перекладну літературу цих жанрів українською мовою буде виділено окремо від інших та сегментовано.

У рамках цієї акції буде презентована відома книга Андрія Кокотюхи«Шлюбні ігрища жаб» у новій, актуальній редакції та з зовсім новими додатками (зокрема, в книгу ввійде перший в українській літературі текст формату «книга про книгу» — історія появи «...жаб», наповнена несподіваними подробицями).

Ця книга, безперечно, займе своє місце на Першій Україномовній Полиці Детективу та Пригод. Андрій Кокотюха був серед тих, хто прийшов до книгарні «Є» із ініціативою створити для книжок цих жанрів окрему полицю. На переконання ініціаторів, це сприятиме кращій орієнтації читачів, котрі шукають серед українських творів саме таку, та допоможе їм визначитися з вибором.

У зв´язку з цим «Буквоїд» запитав українських авторів гостросюжетних романів:

Чи допоможе такий хід популяризації національної детективної та пригодницької літератури, і що ще варто було б зробити для такої популяризації? 

Наталя Тисовська, письменниця, перекладач, автор детективних романів «Соло для комп´ютера», «Під знаком шаманського бубна»,  «Укус огняного змія». За роман «Три таємниці Великого Озера» отримала «Коронацію слова-2011».

— У західному світі книгарні здебільшого побудовані за схожим принципом. Література так званого мейнстріму розташовується на полицях за абеткою (за авторами). В окрему полицю завжди виділені новинки знаних авторів, книжки-лауреати тощо. Розважальна ж література, так само як і спеціальна, розміщується відповідно до жанрів, а всередині жанру - теж за абеткою. Цей принцип давно й успішно працює, тому цілком природно, що він береться на озброєння і в нас. Наприклад, у книгарні «Сяйво» свого часу була спроба в українській секції зробити жанровий поділ. Ось тільки не завжди це спрацьовувало: видавці зазначають жанр своїх книжок достатньо довільно, а книгарі не можуть прочитати й структурувати геть усі надходження. Побачимо, які результати дасть спроба книгарні «Є»: жанрові полиці повинні доволі часто оновлюватися, а в нас наповнення окремих ніш поки що шкутильгає. Але в тому, що такий крок сприятиме популяризації української пригодницької літератури, я сумнівів не маю.

Сергій Бортников, автор більше десяти кримінальних романів, серед яких «Чистильник», «Чистильник-2», «К.А.Р.», «Право на вбивство», «Східна місія»  та ін.

— Я проти будь-яких найменших преференцій, у тому числі й полиць у книгарнях, для україномовних українських авторів. Куди тоді ставити, наприклад, Гоголя? Чи Ярослава Смелякова, який народився у Луцьку, а жодного вірша українською так і не написав.Хай там як, а кожна національна література — невід´ємна частина світової, і тому українські бестселери мають бути серед світових. Хоча б у своїй країні. Виокремити з літератури треба лише не літературу. Попсу. Джинсу. Видавничі проекти. Теж світові. Ось тут — Шевченко, Загребельний, Олійник, Славинський, Сушинський, Кокотюха, Дмитрієв, а тут, вибачте, Мариніни-Донцови і Дашвари з Карпами. Хто буде вирішувати, де класика, а де попса — не має значення. Кожний директор на власний розсуд. Створювати для цього якусь нову комісію чи  національну раду зовсім не треба. А збільшиться число прихильників серйозної української літератури лише тоді, коли наші можновладці щодня звітуватимуть пресі про те, що вони читали на ніч. Як колись Квасневський у Польщі. «Вчора я читав те-то й те-то... Раджу всім полякам». Україна має інших політиків, які не втомлюються називати себе «національно свідомими». Як от Ірина Фаріон, між іншим доктор філології. Вона, як і всі інші, отримують по примірникові книги-переможиці якогось чергового конкурсу, понесуть її в Адміністрацію, до Гаранта. «Прочитайте, шановний, і поділіться враженнями»...І вже у наступній передачі він уві-увім-увімкне для себе нарешті Україну. А тоді й усім його підлеглим не залишиться нічого іншого, як зробити те ж саме.

Радій Радутний, головний редактор журналу «УФО» (Український фантастичний оглядач). До автор детективного роману «Сусіди», бойовика «Металом об метал», містичного трилеру «Важка чоловіча робота».

— Гадаю, такий експеримент більше допоміг би читачеві дізнатися про існування в Україні такої літератури. Бо, як не дивно, купа народу досі думає, що свого детективу в нас нема. Більше розпарити подію та книги, важливо знімати за ними фільми.

Сергій Пономаренко, випускник філософського факультету Київського університету ім... Шевченка, письменник, сценарист, автор 16 гостросюжетних романів, серед них — «Відьомський пасьянс», «Касандра», «Прокляття скіфів». Роман «Подарунок відьми» нагороджений премією ім. В.Короленка, роман «Психостриптиз» відзначний 2002 року премією «Книга року: інтелектуальний детектив».

— Немає сумнівів, що подібна окрема полиця «Детективи та пригоди» допоможе любителям гостросюжетного жанру знайти собі книгу до вподоби та збільшить продажі. Напевно треба, щоб наші видавці менш насторожено відносились до цього жанру. Бо він є одним з найбільш масових та привабливих для читача.  Щось вони не вбачають  в детективних та пригодницьких проектах комерційної цінності. Скажімо, у фантастів є свій журнал «УФО»... Чому б не зробити у електронному вигляді подібний спеціалізований журнал, де проводити презентації нових книжок, виставляти дебютні твори молодих і не дуже молодих авторів?   Якщо автор-початківець буде мати можливість побачити свій твір хоча б у електронному вигляді, а читач оцінити  його майстерність і вступити до кола його прихильників, то когорта детективістів та пригодників значно збільшиться. Готов узяти участь  (і фінансово також) у створенні подібного  журналу. Ще я думаю, треба авторам детективного  жанру між собою більше спілкуватися, проводити «круглі столи», обговорювати сюжети творів, які саме знаходяться у роботі, бо саме у спорі народжується істина, і це вплине на якість книжок. Для цього є секція «пригодників та фантастів» при НСП,  чи самим збиратися не у форматі за філіжанкою кави.

В`ячеслав Васильченко, мовознавець, дипломант конкурсу «Коронація слова» як автор детективного роману «Дворушники або Євангеліє від вовкулаки».

— Хід непоганий, та самої полиці мало. Для «проштовхування» — слово не дипломатичне, але точне — актуальних українських детективів, мусять бути переклади: у нас же іноземців перекладають... Презентації саме такої літератури слід виносити за межі окремо взятої книгарні — йти у вузи, до студентів, дуже вдячна публіка. Ще потрібен друкований орган чи хоча б сайт, де б друкувалися анонси та рецензії. І дуже не завадив би конкурс детективних романів.

У підготовці використана База даних, котра містить інформацію про українських авторів гостросюжетних романів. База даних періодично оновлюється. http://bukvoid.com.ua/criminal//2011/11/15/084230.html

Джерело: Буквоїд
Розділи: Новини культури

17 жовтня

Інші дати
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі