chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні Україна вшановує ліквідаторів аварії на ЧАЕС

14 грудня 2012 о 11:36
korrespondent.net

Сьогодні, 14 грудня, Україна згадує всіх учасників ліквідації трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, а саме під час завершення будівництва укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком.

Відповідний Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня — Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу.

У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких — недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана і інша — проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.

«Сьогодні Україна вшановує учасників ліквідації наслідків тієї страшної аварії. Ми вклоняємося їх високому професіоналізму, самовідданості й жертовності заради майбутніх поколінь. Багато з тих, хто прийняв на себе перший удар ядерної стихії, на жаль, вже відійшли у небуття, залишивши печаль і біль в наших серцях», — йдеться в офіційному зверненні президента.

Крім того, Віктор Янукович висловив повагу фахівцям, яким вдалося мінімізувати наслідки катастрофи. Він пообіцяв «контролювати процес своєчасної і повної реалізації положень законодавства, а також власних ініціатив щодо забезпечення соціальної захищеності учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, сімей загиблих та постраждалих».

«Звертаюся до всіх небайдужих громадян із закликом проявляти постійну увагу до героїв-чорнобильців, щоб гідно віддячити їм за наше спасення сьогодення і майбутнє. Шановні учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС! Від імені Українського народу бажаю вам і вашим рідним міцного здоров'я, благополуччя, довгих і щасливих років життя», — підсумував Глава держави.

Нагадаємо, в серпні фахівці, які оглядали Чорнобильську АЕС, знайшли 14 волосяних тріщин на зварювальних з'єднаннях 12-міліметрових фасонок з новою вентиляційною трубою.

За матеріалами «Кореспондент» та «Ділова мова»

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі