chrome firefox opera safari iexplorer

Українські виші отримають більше автономії

04 грудня 2012 о 13:13

Затверджений Кабміном законопроект про вищу освіту передає частину функцій Міносвіти колегіальному органу — Національному агентству з питань якості освіти та розширює автономію вишів, пише «Коммерсантъ-Украина».

«Документ був схвалений з умовою його узгодження у Міністерстві фінансів, Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, а також у Міністерстві внутрішніх справ», — заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко, презентуючи законопроект.

Остання редакція документа передбачає поетапне підвищення стипендії до рівня прожиткового мінімуму, а також передачу частини повноважень Міносвіти новому колегіальному органу — Національному агентству з питань якості освіти. Агентство уповноважене аналізувати якість і розробляти стандарти освіти, проводити ліцензійну експертизу вишів, формувати перелік та проводити акредитацію спеціальностей, атестацію наукових ступенів. Статус агентства у проекті не уточнюється, вказується лише, що працює воно на громадських засадах і складається з двох представників Академії наук, 9 — вишів, 3 — громадських організацій, що представляють інтереси роботодавців, і одного представника органів студентського самоврядування.

Документ також встановлює чотири типи вишів — університет, академія, інститут і коледж, а також розширює їхню фінансову і академічну автономію. Вишам пропонується дозволити видавати дипломи власного зразка, відкривати депозитні рахунки в комерційних банках і використовувати на власний розсуд доходи від платних послуг.

Відрахування та переведення студентів пропонується погоджувати з органами студентського самоврядування, а вченим радам вишів, дозволяється брати активну участь в управлінні навчальним закладом. Зокрема, затверджувати навчальний та фінансовий плани, призначати деканів та керівників підрозділів. На думку першого заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Суліми, цей пункт вводить двовладдя у вишах: «Керівник вченої ради матиме повноваження ректора, при цьому не маючи ніяких зобов'язань». Разом з тим у міністерстві схвалили заборону претендувати на звання національних і дослідницьких для приватних вишів.

Суліма також розкритикував норму, що стосується повноважень Національного агентства з питань якості освіти: «Документ незбалансований. Що це за нова структура, агентство, яке має функції центрального органу виконавчої влади і при цьому ним не є? Сподіваюся, його ще будуть доопрацьовувати після підпису прем'єра».

Остаточний варіант законопроекту схвалили представники студентських профспілок. «Це максимум, чого нам вдалося досягти у процесі тривалих переговорів з Міносвіти», — заявила виданню активістка громадського руху «Відсіч» Катерина Чепура. Її підтримав президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт: «Проект закону може сміливо прийматися у такому вигляді. Він несе прогрес для українського освітнього простору».

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути