chrome firefox opera safari iexplorer

Гостинному двору надали статусу пам’ятки містобудування

14 січня 2013 о 12:20

Міністерство культури надало Гостинному двору статусу пам’ятки містобудування Києва та внесло його до державного реєстру.

Про це повідомляє прес-служба Київської адміністрації.

За словами голови КМДА Олександра Попова, повернення Гостинному двору статусу пам’ятки «забезпечує правовий захист цього об’єкту».

«Гостинний двір – пам’ятка містобудування Києва. Значить, його долю може і має визначати насамперед громада міста. Щоб відвернути руйнування будівлі, треба якнайшвидше провести реставраційні роботи. Але їх треба виконати так, щоб зберегти історичну цінність об’єкту, а також культурний простір, який сформувався на його площах і навколо нього», – наголосив Попов.

Нині в столиці ініціювали проведення громадських слухань з питань проекту реставрації.

Як відомо, у червні 2012 року Попов виступав за перебудову Гостинного двору у торговий центр, проти чого виступає громада.

«Я підтверджую, що цей об’єкт є аварійним, і наше завдання – зберегти його, аби він слугував ще багато років. Тому необхідно його реконструювати», — заявляв тоді чиновник.

Як відомо, орендар Гостинного двору запевняє, що реконструкція двору – чи не єдина можливість зберегти споруду від руйнації.

Водночас столичні активісти переконані, що будівля потребує лише реставрації, а реконструкцію вигадали лише для того, щоб перетворити Гостинній двір на бутики з підземним паркінгом.

Навесні активісти прибрали внутрішнє подвір'я Двору і організували там «Гостинну республіку», де щоденно упродовж більш ніж півроку проводили різноманітні культурні заходи.

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути