chrome firefox opera safari iexplorer

Кожен 7-й заказник Київщини роздали під забудову

22 січня 2013 о 10:52

Такого висновку дійшли експерти Національного екологічного центру України, дослідивши публічну кадастрову карту України, розміщену в Інтернеті.

В межах 28 територій природно-заповідного фонду Київщини виявились ділянки, надані під забудову.

Нещодавно в Інтернеті була офіційно оприлюднена карта державного земельного кадастру , що відкрила нові можливості для аналізу ситуації у заповідній справі України. Першим враженням природоохоронців стала значна кількість земельних ділянок, наданих на природно-заповідних територіях.

Так, у м. Києві – значна частина заказника «Межигірсько-Пуща-Водицький», у Київській області — заказників і пам’яток природи “Козинський”, “Заплавний”, “Копачівський”, «Обухівський», «Ворзельський», “Урочище Кірикове”,“Гора Козинська”, „Щербанівський”, “Копачівські схили”, „Юрівський”, “Мутвицьке”, “Урочище Безодня”, “Жуків хутір”, «Пірнівський», «Хвощ великий», «Васильківські Карпати», «Кілов-Рудяків», «Бориспільські острови», «Омелькова гора», дендропарку «Олександрія», заповідних урочищах «Бабка», «Малишки», «Стугна», «Урочище Турчине», дендропарк «Олександрія» та парків-памяток садово-паркового мистецтва “Кагарлицький”, «Томилівський» і «П’ятигірський»). До прикладу, ділянки, надані у ландшафтному заказнику «Гора Козинська», становлять 2/3 його площі, а пам’ятка природи «Хвощ великий» розділена на ділянки під забудову повністю.

«Постійно виникають новини про відведення земельних ділянок в лісах, на берегах річок і це щоразу стає причиною протестів громадськості. Проте ми завжди були впевнені, що принаймні території природно-заповідного фонду мають лишитись недоторканими,– коментує Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічно центру України. – Проте виявилось, що у багатьох заказниках Київщини вже наявні чиїсь земельні ділянки!»

З повним звітом про виявлені землевідведення на землях природно-заповдіного фонду можна ознайомитись тут. 

На думку природоохоронців, кожне з виявлених порушень повинно бути припинене. Зробити це можна шляхом відміни рішень про надання ділянок в заказниках та покарання винних у прийнятті цих рішень та наданні погоджень на кожне з таких землевідведень. Звіт про виявлені порушення вони надіслали її до Служби Безпеки України, Генеральної прокуратури України та опозиційних сил Верховної Ради України.

За матеріалами НЕЦУ

Розділи: Довкілля

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути