chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Трипільської культури невдовзі припинить існування

27 січня 2013 о 10:13

У Тальному Черкаської області невдовзі припинить існування музей історії хліборобства, відомий в усій країні. Велика кількість експонатів, у тому числі й унікальних пам'яток трипільської культури залишаться без господаря.

На фінансування закладу в районної адміністрації немає грошей. Директор музею Вадим Мицик розрахувався, пише Gazeta.ua.

Тим часом київські археологи вже висловили готовність забрати найбільш цінні експонати у столицю.

«У 2006 році нас виселили з приміщення палацу графів Шувалових, нібито, щоб дати змогу будівельникам розпочати реставрацію палацу в рамках програми „Золота підкова Черкащини“, – розповідає колишній директор Вадим Мицик. – Грошей на реставрацію постійно бракувало. Палац розбомбили, а відновити не змогли. Так і покинули. Решту розікрали вандали».

За словами чоловіка, у нової влади грошей на музей і поготів не було.

"Нам постійно обіцяли надати нове приміщення, зробити в ньому ремонт. 6 років годували обіцянками. У грудні забрали останні 42 тисячі й перекинули їх на будинок пристарілих. Районна рада ухвалила новий бюджет. Дала гроші на 2-місячне існування музею, щоб люди розрахувалися й стали на біржу. Єдиною згадкою про музей залишилася табличка на об'їзній дорозі за Тальним: «Trypilska kultura. Museum», — зазначив Мицик.

Серед великої кількості трипільських експонатів у музеї зберігалися інші пам'ятки старовини: мідна козацька кварта ХVI століття з двома ручками, речі часів Київської Русі, римська та грецька кераміка.

Найцінніші експонати хочуть забрати до столиці київські археологи.

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути