chrome firefox opera safari iexplorer

Українцям пророкують аномально спекотне літо

03 січня 2013 о 11:13

Фахівці-синоптики спрогнозували, що українцям не варто очікувати на ранню весну, а ось літо має бути спекотним.

Як повідомляє «Сегодня», заступник начальника Гідрометцентра Анатолій Прокопенко вважає, що лютих морозів до кінця січня точно не буде, але і ранньої весни чекати теж не доводиться: «Швидше за все, вона прийде в свої нормальні терміни, тобто за календарем. Складно розраховувати так надовго, але поки що передумов для якихось аномальних явищ навесні немає. Вона буде теплою, але в середині березня можливі заморозки», — пояснює Прокопенко.

«Швидше за все, вона прийде в свої нормальні терміни, тобто за календарем. Складно розраховувати так надовго, але поки що передумов для якихось аномальних явищ навесні немає. Вона буде теплою, але в середині березня можливі заморозки», — каже Прокопенко. Всі опитані виданням фахівці запевняють, що літо буде дуже спекотним.

З цим погоджується кліматолог Світлана Краковська, яка зазначає, що в липні посуху варто чекати на півдні та сході, а західні та північні області заливатиме: «Температура, особливо в липні, підніметься до +40-41 градусів.

До речі, це взагалі тенденція: якщо раніше така температура вважалася аномальною, то за наступні 30 років вона увійде до норми», — впевнена Краковська.

Що стосується осені та зими, то, за словами Краковської, вони будуть пізніми і теплими: «Буде довге бабине літо. Аномального холоду чекати не варто.

А ось сильні снігопади, як у цьому грудні, можливі», — резюмує кліматолог. Нагадаємо, що Український гідрометеорологічний центр спрогнозував похолодання 3-10 січня.

Розділи: Довкілля

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути