chrome firefox opera safari iexplorer

Активісти склали рейтинг знакових судових рішень на захист прав людини

27 лютого 2013 о 11:51
vgolos.com.ua

Українська Феміда не лише карає невинних. Днями експерти оприлюднили рейтинг судових рішень 2012 року, найбільш знакових для захисту прав людини.

У даному рейтингу перше місце посіла постанова Херсонського окружного адміністративного суду, яка стосувалася свободи мирних зібрань. Суд визнав незаконним і таким, що не відповідає Конституції, рішення міськради про порядок організації та проведення в Херсоні зборів та мітингів. Як каже голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, «це рішення недарма посіло перше місце, оскільки для українського правосуддя воно є винятковим і дуже рідкісним». Річ у тім, що суд вийшов за межі позовних вимог (прокурор вимагав визнати незаконним лише окремі пункти рішення міськради, а суд визнав таким усе рішення) і встановив, що місцева рада взагалі не повноважна приймати рішення з питань, які мають регулюватися винятково законом.

Як порахував Центр політико–правових реформ на основі аналізу Єдиного дер­жавного реєстру судових рішень, минулого року влада більше 400 разів зверталася до суду з проханням заборонити мирні зібрання. 90% таких рішень суди підтримували, причому третина заборон Феміди стосується Харкова, Києва, Миколаєва та Криму. За таких умов ситуація, коли суд стає на бік мітингувальників, є справді сенсаційною. «Працюючи в журі цього дослідження, було дуже важко віднайти такі рішення, які б дійсно захищали права громадян. Проте нам вдалося це зробити», — каже Тетяна Печончик.

Друге місце в рейтингу правозахисників поділили два позитивні суддівські рішення. Так, Дніпропетровський апеляційний адмінсуд задовольнив позов і зобов’язав Державну службу з лікарських засобів розглянути питання щодо анулювання ліцензії аптеки, яка не створила необхідних умов для доступу в приміщення людей на візках. Відразу після поширення інформації про перемогу позивача у ЗМІ Прем’єр–міністр Микола Азаров ініціював розробку змін до умов ліцензування аптек та медичних закладів, які б гарантували вільний доступ до приміщень людям з обмеженими можливостями.

У другій справі Київський апеляційний суд визнав протиправним обмеження свободи мирних зібрань.

Третє місце в рейтингу посіло рішення Печерського районного суду Києва, в якому суд підтвердив, що межа критики публічної особи є ширшою, ніж приватної особи. Суд відмовив у задоволенні позову народному депутатові від Партії регіонів Вадимові Колесніченку. Співавтор «мовного закону» вимагав спростувати висловлювання депутата від «НУНС» Ярослава Кендзьора про те, що Колесніченко є «агентом Кремля», «істинним терористом, який посягає на державність України». Враховуючи практику Європейського суду з прав людини з питань свободи висловлення поглядів, Печерський суд не побачив порушення в різких висловлюваннях на адресу позивача.

«Політики мають зрозуміти, що висловлювання щодо їхньої діяльності можуть бути доволі критичними і часом жорсткими, а їхні посади не дозволяють контролювати усі суди України. І такі рейтинги, які показують, що не всі судді в Україні корумповані, вселяють у громадян оптимізм боротися до кінця», — каже Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико–правових реформ.

Також до рейтингу потрапили рішення, у яких ішлося про неприпустимість ліквідації україномовних шкіл у Донецьку, про зупинення незаконної забудови в охоронній зоні Софії Київської та недопустимість дискримінації за ознакою віку під час прийняття на роботу.

«Мета нашого рейтингу — розвіяти міф про те, ніби вся судова система в Україні корумпована. Наші дослідження стали підтвердженням того, що є судді, які виносять справедливі рішення, — коментує голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. — У демократичних країнах із незалежною судовою системою ухвалення рішень на користь громадян є нормою, цим нікого не здивуєш, а в Україні, на жаль, доводиться організовувати такі рейтинги і відзначати суддів та громадян, котрі мають сміливість подавати до суду і захищати свої права».

Водночас укладачі рейтингу визнають, що 60% українців не вірять у чесність судів та не готові витрачати час і кошти, аби боротися в судах за справедливість.

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі