chrome firefox opera safari iexplorer

На заході України зріють шахтарські бунти

01 лютого 2013 о 11:37

2 лютого у Червонограді та Нововолинську одночасно пройдуть мітинги шахтарів.

Як уже неодноразово писав “Високий замок”, влада вирішила ліквідувати цього року шість шахт у Львівсько-Волинському басейні, незважаючи на те, що більшість з них іще не відпрацювали свій ресурс. Як наслідок, на вулиці можуть опинитись майже шість тисяч людей.

У Червонограді шахтарі оголосили про готовність до протестів.

Та справа не лише у ліквідації збиткових шахт. Уже найближчим часом без роботи можуть опинитись абсолютно усі гірники регіону та працівники збагачувальної фабрики — бо їхнє вугілля ніхто не купує.

Місцевим вугіллям завалені і бункери збагачувальної фабрики, і шахти. Оскільки вугілля ніхто не купує, підприємства не мають виручки, тож не мають коштів ані на зарплати, ані на те, аби заплатити за електроенергію.

“Компанія ДТЕК, якій тепер належать Бурштинська та Добротвірська ТЕС, не дає згоди на завантаження. ДТЕК — компанія Рината Ахметова, тому їм вигідніше возити вугілля зі Сходу, бо там у нього є свої шахти, – каже голова Львівської територіальної ради профспілки працівників вугільної промисловості Олег Турчин. – Поки що усі наші спроби привернути увагу до проблеми марні. Якщо влада і надалі не вживатиме заходів, то після мітингів у Червонограді та Нововолинську будуть протести у Львові та Луцьку. Якщо буде потрібно — шахтарі поїдуть до Києва. Люди доведені до відчаю”.

Розділи: Суспільство

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути