chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні відзначають 150-річчя від дня народження Володимира Вернадського

12 березня 2013 о 09:57

Вернадський Володимир Іванович (28 лютого (12 березня) 1863, Петербург, Російська Імперія — 6 січня 1945, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім'ям).

З 1921 року знову у Росії. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922–1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії АН СРСР ім. Вернадського). Дійсний член НТШ та ряду інших академій (Паризької, Чеської). Помер 6 січня 1945 року від крововиливу в мозок.

Володимир Вернадський належав до тих патріотів України, які передбачали щасливе завтра свого народу, який обов'язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі. Перед смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук...».

Батьківщина завжди була у серці вченого. Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський (1821–1884) — вчений-економіст, противник кріпацтва, соціалістичних ідей та общинного землеволодіння, прихильник ідей ринкової економіки. Дружина Володимира Івановича теж з давнього українського роду Старицьких. Свої роздуми про долю України вчений виклав у багатьох працях, зокрема, в статті «Українське питання і російська громадськість».

12 березня Академія наук проводить урочисте засідання, присвячене 150-річчю з дня народження нашого знаменитого співвітчизника В.І. Вернадського. Я буду приймати участь у цьому урочистому зібранні», — повідомив Глава Уряду на своїй сторінці у Фейсбуці. При цьому Микола Азаров пообіцяв поцікавитися, які проблеми існують у бібліотеці ім. Вернадського в Києві.

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 28 березня 2012 № 151-р утворив Організаційний комітет з підготовки та відзначення у 2013 році 150-річчя від дня народження академіка В.І. Вернадського, а також затвердив план заходів з підготовки та відзначення цієї річниці.

У Криму планується організувати випуск циклу публікацій і виступів на тему «Вернадський і Крим» в засобах масової інформації, провести в навчальних закладах та установах культури науково-просвітницькі і культурні заходи, науково-практичні конференції і конкурси, лекції і семінари, круглі столи, виставки, презентації, а також телемости. Крім того, передбачено видання фотоальбому «В.І. Вернадський і Таврійський університет: рух крізь час», ювілейної наукової збірки «В.І. Вернадський і глобальні проблеми сучасної цивілізації», біобібліографічного покажчика «Вернадський і Крим». Також буде проведено Міжнародну наукову конференцію «В.І. Вернадський і глобальні проблеми сучасної цивілізації».

Крім цього, у рамках ювілейних заходів планується провести інтерактивні урочисті збори за участю співробітників і студентів Московського державного університету імені М.В. Ломоносова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського.

За матеріалами з вільних джерел

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути