chrome firefox opera safari iexplorer

Відкритий лист до громадського діяча та співака Олега Скрипки

07 березня 2013 о 10:18

З нагоди відродження свята Колодія (Масляної), звертаюсь особисто до Вас, як до відомого громадського діяча та співака зі щирим козацьким проханням припинити подальшу популяризацію та рекламу традицій святкування російської Масляної на українських козацьких землях, як це зараз відбувається за Вашої участі в телевізійному просторі України.

Змушений нагадати Вам, пане Олеже, що в 60-70-ті роки минулого століття, в часи Брєжнєва та Суслова, споконвічна українська традиція святкування Колодія (Масляної) була замінена на запозичений з Росії варіант. Таким чином, «російська зозуля» безсоромно залізла до нашого Родового «гнізда» і викинула з нього самобутню традицію наших прапрадідів. Варто вказати, що традиції святкування Масляної в Україні та Росії істотно відрізняються. Більше того, український Колодій (Масляна) не має аналогів у наших сусідів, цебто не запозичений, а відтак потребує нашого всебічного захисту та підтримки. Така самобутність яскраво засвідчує, що витоки святкування Колодія (Масляної) по обох берегах Дніпра сягають в глибину тисячоліть…

Ось як описує зрозумілими для росіян термінами свято Масляної (Колодія) на українських землях, ще у далекому 1850 році, себто 163 роки тому, видатний український етнограф та громадський діяч М. Маркевич в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе, как за некоторый выкуп; на собранные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо».

Маю тверде переконання, що відродження українських спадкових традицій потребує не тільки нашої спільної всебічної підтримки, але й практичної форми реалізації. Прадавнє свято Колодій має право на реабілітацію та життя на рідних землях, адже українці дістали в спадщину від прадідів не менш цікаві традиції святкування Масляної, ніж вони є у росіян. Тож в третьому тисячолітті слід не на словах, а на ділі припинити практику русифікації України, до якої мимоволі Ви стали причетні...

Немає сумніву, що багато українців, котрі поважають та шанують Вашу творчість, не дуже хотіли б, аби Ви допомагали тим, хто намагається стерти з лиця землі наш народ через знищення самобутніх традицій, культури, мови, історії.

Згодьтесь, що багато хто з молоді, дивлячись на те, як Ви у вишиванці з телеекрана запрошуєте на святкування Масляної, сприймає це як популяризацію правдиво українських автентичних традицій, навіть і не підозрюючи, що насправді в телеефірі здійснюється активна пропаганда осучаснених традицій святкування Масляної, котрі побутували в центральних та північно-східних губерніях Російської імперії. Це, насправді, і є «тиха» русифікація, замаскована під весняне свято, коли замість свого ми вже вкотре отримуємо перелицьоване чуже…

Сподіваюсь, пане Олеже, що Ви з розумінням віднесетесь до моєї конструктивної критики й надалі будете проводити «Країну Мрій Різдвяну» на території козацького селища «Мамаєва Слобода», як це і було попередні три роки, рівно як і інші культурно-мистецькі заходи, котрі спрямовані на відродження українських традицій.

Користуючись нагодою, звертаюсь до науковців кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії, музею Івана Гончара, Національного музею архітектури та побуту (с. Пирогів), а також до інших осередків української культури, що працюють в царині відродження дідівських традицій, з проханням не сидіти склавши руки, а активними просвітницькими заходами підтримати наше звернення з тим, аби Україна дійсно була Українською.

oliinykЗ належною шанобою
Козак Левушківського куреня
Війська Запорозького Низового
Костянтин Олійник (рука власна)

Розділи: Думка читачів