chrome firefox opera safari iexplorer

Аеропорт «Херсон» відкрили після реконструкції

10 квітня 2013 о 18:03

Реконструйований аеропорт «Херсон» відкрили в середу у селі Чорнобаївка Білозерського району області.

Про це повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

«На даний час зацікавленість у роботі аеропорту „Херсон“ виявила російська авіакомпанія UTair. Вони вже приїжджали (до Херсона — Ред.). Дивилися злітну смугу, дивилися умови, які ми сьогодні створили тут. Вони готові вже запускати аеропорт», — сказав на церемонії відкриття аеропорту голова Херсонської ОДА Микола Костяк.

Як повідомлялося, Херсонський аеропорт з 2006 року не приймав літаки і тривалий час був фактично непрацюючим підприємством. Строк дії сертифікату експлуатанта цивільних аеродромів у херсонського аеропорту сплив 1 квітня 2008 року. 4 жовтня 2012 року Херсонська облрада передала майновий комплекс аеропорту своєму комунальному підприємству «Херсонські авіалінії».

У лютому 2013 року «Херсонські авіалінії» отримали свідоцтво Державної авіаційної служби України про реєстрацію херсонського аеродрому. Було виконано великий обсяг будівельно-відновлювальних робіт у приміщенні аеровокзалу, на пероні та злітно-посадковій смузі, а також встановлено обладнання і підготовлено спецтехніку, необхідні для забезпечення авіарейсів.

За інформацією ОДА, аеропорт «Херсон» поки що працюватиме у статусі аеродрому.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути