chrome firefox opera safari iexplorer

Київський дім-музей Тараса Шевченка відкриває двері для туристів

24 квітня 2013 о 16:39

Літературно-меморіальний музей, присвячений Тарасові Шевченку, висвітлює київський період його життя. Він розміщений у будинку чиновника Івана Житницького, що побудований 1835 року на колишньому Козиному болоті (нині — вул. Шевченка, 8-а, поряд із Майданом Незалежності). Тут мешкав поет із весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року.

Літературно-меморіальний дім-музей Тараса Шевченка — перший музей Кобзаря, створений у 1928 році, з 1966 року — філія Державного музею Т. Г. Шевченка (нині — Національний музей Тараса Шевченка).

Після реставрації 1992—1995 рр. створено нову експозицію «Тарас Шевченко в Києві», що існує з невеликими змінами і досі. Сучасна експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, до його перебування в будинку 1846 року.

Фондова колекція музею складається з унікальних цінностей: меморіальних речей Т. Шевченка, його офортів, автографів, фотографій, перших творів поета. Представлено акварелі М.Сажина, унікальні гравюри пейзажів Києва, фото XIX століття, роботи видатних художників на шевченківську тематику, твори декоративно-ужиткового мистецтва.

За спогадами сучасників відтворено кімнату, в якій жив Тарас Шевченко. Особливу увагу в ній привертає робочий стіл поета, на якому представлено унікальні експонати: ручка, перо, чорнильниця, кавник, фляга Т.Шевченка, люлька, подарована поетові М. Костомаровим.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Новини культури

20 вересня

Інші дати
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути