chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні у Києві відкривається виставка історичних музичних інструментів

16 квітня 2013 о 17:28
old.mfa.gov.ua

16 квітня о 18:00 в Музеї шістдесятництва, що на вул. О.Гончара, 33 у Києві, відбудеться відкриття виставки «Традиційні народні музичні інструменти України».

Захід супроводжуватиметься грою на автентичних бандурах, кобзах, колісних лірах тощо, повідомляють організатори.

Відомий бандурист і художник Г.К.Ткаченко (1898—1993) відзначив спорідненість традиційної бандури з давнішніми гуслями, зображення яких знаходимо на фресках часівКиївської Русі.

«Справді, додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і матимемо бандуру, — зазначає організатор виставки Іван Кушнір. — У пізніших бандурах було 5-6 басів і 13-16 приструнків».

Традиційний Зіньківський, або Харківський спосіб гри на бандурі передбачає можливість грати по всіх струнах обома руками, що дозволяє одночасно використовувати майже весь діапазон.

Колісна ліра — інструмент мандрівних співців, поширений по всій Україні з 14 ст. Коліщатко у правій частині ліри відіграє роль безперервного смичка, видобуваючи звук з 2-4 струн. На одній струні — співаниці — лірник, перебираючи клавіші, грає мелодію, інші ж — бурдонні — дають постійне звучання квінти.

До найдавніших інструментів, які побутували на території України, слід віднести також гуслі. З часів Київської Русі вони проіснували у побуті ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра.

Є три різновиди гуслів: криловидні, шоломовидні та клавіроподібні. Останні — стаціонарні, прямокутної форми — були сконструйовані у 17 столітті на основі двох перших.

Традиційні музичні інструменти України на сьогодні є маловідомим явищем. Навіть бандура — музичний символ України у світі — протягом останніх десятиліть зазнала значних змін.

24 липня

Інші дати
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі