chrome firefox opera safari iexplorer

У музеї Івана Гончара близько тисячі ікон потребують реставрації

30 квітня 2013 о 16:03

Музей Івана Гончара представив виставку великоформатних світлин 14 найбільш пошкоджених творів сакрального мистецтва – ікон, церковних скульптур та підсвічників-трійць — зі свого фондосховища.

У такий спосіб музейники хочуть привернути увагу меценатів до проблеми збереження та відновлення експонатів, що десятиліттями лежать у запасниках фондів, і не можуть бути відреставрованими через брак коштів.

Директор музею Петро Гончар каже, що реставрації потребують майже тисяча ікон.

«У нас ікон багато, оскільки у радянський час це все руйнувалося, викидалося. Вони в жахливому стані. Іван Макарович витягував ікони з вогню, на свинарниках ними були застелені підлоги. Ми надіємося, що в нас знайдуться такі люди, які дадуть копійку, щоб відновити або хоча б законсервувати, аби ікони далі не руйнувалися».

Оновлення хоча б однієї ікони коштує від 500 до 5000 гривень, залежно від важкості пошкодження. Окрім того, реставрація майстрів-реставраторів в Україні недостатньо.

«Четвертину експонатів треба дуже реставрувати, бо вони у плачевному стані. Особливо дерев'яна ікона, бо на дереві відбиваються атмосферні перепади, а в нас же немає спеціального збереження з клімат-контролем, тому взимку, коли вологість збільшується, дошка розширюється, а влітку всихається – це руйнує верхній шар дошки. В нас є два реставратора, які тільки тим і займаються, що приклеюють те, що відстає за один сезон».

Завідувач відділу реставрації у Івано-Франківському краєзнавчому музеї Валерій Твердохліб реставрує ікони 17 років. Каже, що належних умов зберігання ікон немає, тому навіть відреставровані, вони швидко знову потребують оновлення.

«Я реставрую ікону, кладу її в запасники у фонди і вона далі там стоїть у не зовсім підготовлених приміщеннях. І ситуація не змінюється. Тоді я зрозумів, що цю проблему треба піднімати. Бігати і просити гроші у влади — не вихід».

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути